Дерев'яний будинок під Києвом, 200 м²

Будинок в селищі під назвою Круглик у Артема Левітіна з'явився десять років тому. Дизайнер-харків'янин шукав собі квартиру в Києві, щоб заощадити на готелі під час частих ділових поїздок до столиці України. Але нічого підходящого підібрати так і не зміг, а тут знайомий запропонував йому купити землю за містом. Це несподівано виявилося не тільки вирішенням квартирного питання, але і початком нового етапу в житті Левітіна.

Круглик знаходиться всього в шести кілометрах від Києва, але з вигляду і не скажеш – поруч ліс і озеро, водяться лелеки. "Природа тут налякана, але незаймана", – говорить Артем.

Свій нинішній вигляд будинок придбав далеко не відразу. Почати з того, що будувався він в два прийоми. Перша "черга" з'явилася відразу після покупки ділянки – тоді це була зовсім невелика споруда, близько ста квадратних метрів. Через сім років Левітіну випала нагода купити сусідню ділянку, збільшивши свою землю вдвічі, і будинок теж подвоївся – приріс великою вітальнею, кабінетом і гостьовою кімнатою. При цьому він в один поверх, і це для Левітіна питання принципове. "Я втомився бігати по сходах", – нарікає дизайнер, чия харківська квартира якраз-таки двоповерхова.

Незадовго до початку будівництва Артем побував у Фінляндії, де, за його визнанням, закохався в місцеві будинки з бруса. Так що першу половину будинку будувала фінська компанія – по готовому, хоча і адаптованому проекту. А ось другу частину зводили вже майстри з Західної України, що працюють за фінськими технологіями. Причому якість будівництва у них, на подив дизайнера, виявилася навіть вище.

За своїм характером будинок Артема теж докорінно відрізняється від його міського житла. Якщо там все дуже сучасно, то тут він вирішив піти в класику – дерев'яні стіни і життя на природі диктували і стиль життя, і стилістику інтер'єру. "Я великий любитель всякого мотлоху", – говорить господар і додає, що його захоплення антикваріатом почалося якраз з переїзду в Круглик.

Першими покупками Артема були круглий стіл і вітрина для кухні. З тих пір він обріс друзями-антикварами, а інтер'єр будинку встиг кілька разів змінитися. "Кількість перейшла в якість, – каже Артем. – Спершу я купував зовсім прості речі, потім пішло ускладнення. Мене цікавлять речі недорогі, але цікаві". До стилістичної єдності господар будинку не прагне, речі вибирає душею, але при цьому каже, що бажання скласти предметів, що живуть в будинку, ідеальну картинку з роками перетворилося у нього в нав'язливу ідею.

Втім, любов до антикваріату в разі Левітана не скасовує прагнення до комфорту. Так що крісла та дивани в будинку все-таки сучасні – господар впевнений, що зараз немає проблем підібрати такі м'які меблі, які чудово поєднуються зі старовинними предметами. Речі Baker і Mis en Demeure дійсно успішно з цим справляються.

Є серед предметів, які наповнюють будинок, не просто цікаві, а й дійсно цінні. Наприклад, скульптурні вакханки французької роботи кінця XVIII-початку XIX століття. Або овальний портрет дівчини, написаний в 1870-і роки німецьким художником Оскаром Бегасом. Левітін взагалі має схильність до портретного мистецтва – стіни цього будинку виразно мають очі, так багато картин на них розвішано.

Багаторічні колеги і співавтори Левітіна, сестри Ольга та Наталя Чечельницькі, побудували собі будинки по сусідству і нерідко заходять в гості з чадами і домочадцями. За двадцять років спільної роботи вони стали його сім'єю. Але в іншому Артем живе один, хоча одиноким себе не відчуває: компанію дизайнеру складають улюблені речі і далекі люди, які дивляться на нього з старовинних портретів.