«Томський Огляд» побував на історичній забудові і поспішає розповісти про те, як проходять роботи, навіщо люди хочуть відновлювати дерев'яні будинки і чому розбирати історичну спадщину можуть лише справжні професіонали.
У вересні 2016 року компанія «К27» перемогла в аукціоні на право оренди двоповерхової дерев'яної споруди 1899 року, включеної до переліку об'єктів дерев'яного зодчества, площею трохи більше 448 «квадратів». Згідно з аукціонною документацією переможець зобов'язується протягом п'яти років провести капітальний ремонт будинку. Після ремонту будинок повинен відповідати підготовленому мерією техзавданню. По суті – його повинні відновити практично в первісному вигляді. Тільки тоді інвестору сильно знизять орендну плату. Власне, захистивши проект компанія «К27» й отримала 90% знижку на оренду. Після ремонту ціна складе 1 рубль на рік.
– Мені дуже подобається старина. Я все життя жив в дерев'яному будинку на Вершиніна. Проходив дуже часто повз цієї будівлі. Це мій район. Хоч щось має залишитися, як це було вчора, – пояснює своє рішення взятися за відновлення дерев'яного зодчества директор компанії «К27» Євген Меняйло.
Пізніше, в травні, фахівці почали перебирати сам будинок. В цілому, проект передбачає максимальне використання оригінальних матеріалів – старих колод і цегли. З цим пов'язана одна з найбільших складнощів при ремонті будинку.
Зараз роботи по ремонту на Кірова, 27а увійшли в одну з найактивніших фаз. Троє фахівців буквально по колоді перебирають будинок, починаючи з другого поверху. Цілі колоди маркуються згідно з проектом – на них прибивають алюмінієві таблички з обох сторін яких написані номер вінця, звідки вони були взяті, і їх місце. Це робиться для того, щоб будинок було простіше правильно зібрати знову. А щоб колоди не повело, їх складають особливим чином. Ті, що були нижче, укладаються нижче тих, що були над ними. Таким чином, вони також залишаються під навантаженням, що не дає дереву деформуватися.
Важливий факт
Стеля будинку зібрана практично без цвяхів. Плахи тут з'єднані між собою шкантами (дерев'яними клинами). Таким же чином скріплені між собою і бруси, що формують стіни. Також кожне перекриття будинку містить близько 50 тонн землі. Тобто в підлозі між поверхами і дахом лежав шар грунту, викладений на шарі глини, так званому «глиняному замку». Це був, свого роду, утеплювач. Після відновлення будинку його місце займуть сучасні і більш ефективні аналоги.
Збирати будинок будуть також з особливою обережністю. Нижні вінці, на які припадатиме найбільше навантаження, викладуть з нових колод, при цьому прокладати їх хочуть як за старих часів, мохом. Решту – по-максимуму зі старих (між ними покладуть клоччя). Будівельники сподіваються встигнути закінчити всі зовнішні роботи до першого снігу, щоб не намочити дерево. А ще будинок пофарбують – він буде кольору темного дерева з зеленуватим відтінком. Фарбу вже підібрали, вона буде відповідати паспорту фасаду будівлі.
Паралельно посилять фундамент будинку (в деяких місцях, де стояла вода, його підмило) і вирівняють його геометрію, так як за 100 з гаком років його трохи повело.
Внутрішнє оздоблення теж планують робити з мінімальним залученням сучасних матеріалів. Швидше за все, як і раніше, на стінах тут буде штукатурка або саме дерево, якщо його вдасться в достатній мірі (з естетичної точки зору) привести в порядок.
Одна з найбільших труднощів, з якими зіткнулися теслі – віконні колоди, коробки, в які вставляються вікна. Справа в тому, що в будинку вони були зроблені на совість – з масиву дерева, великого дерева. У Томську ніхто не береться зробити нічого подібного, так як для цього немає обладнання, а вручну робити такі речі дуже важко. Поки долю колод вирішують і шукають варіанти. Самі віконні рами будуть дерев'яними, але новими, старі не збереглися.
– Повністю бюджет капремонту прорахувати складно. Коли робили інспекцію, вважали, що втратимо 10% колод. А коли почали реально перебирати – колода ціла, її починаєш знімати, вона просто трухою виявляється, але цього не було видно з самого початку. Все це буде відбиватися на вкладеннях. І тільки після завершення буде зрозуміла остаточна вартість. Але вкладення тут дуже серйозні, що перевищують вартість будівництва нової бетонної будівлі подібних габаритів, – зазначає Євген Меняйло. – Самі розумієте, відновлення – це дорого. І фонд зарплати у людей тут інший, не такий, як на звичайному будівництві. А некваліфіковані робітники тут нічого не зможуть зробити.
Планується, що в подальшому будинок буде здаватися в оренду. Жити постійно тут ніхто не буде – це нежитлове приміщення, але реставратори припускають, що в ньому міг би розміститися хостел з історичним «ухилом». В такому випадку проект буде повністю закінчено – не тільки зовнішнє, але і внутрішнє утримання будинку буде передавати дух того часу, несучи при цьому історико-просвітницьку функцію.