Оберігання будівель від вогкості

Кам'яні фундаменти, перебуваючи в ґрунті, піддаються впливу капілярних і ґрунтових вод. Вода проникає в товщу фундаментної кладки і поступово піднімається в стіни будівлі, від чого цегляні стіни відволожуються, а дерев'яні стіни починають у нижній частині гнити. Конструктивними заходами захисту будівель від капілярних вод є різні види гідроізоляції, а від ґрунтових вод, крім того, і дренаж.

Розрізняють два види гідроізоляції: горизонтальну і вертикальну.

Горизонтальна гідроізоляція робиться за будь-яких конструкціях кам'яних фундаментів. Вона складається з шару 1,5 - 2,5 см цементного розчину складу 1:2; 1:3 (цемент: пісок) і покладених поверх нього не менше двох шарів руберойду або толю, склеєних між собою розігрітою бітумної або дьогтьовою мастикою. Горизонтальну гідроізоляцію влаштовують по фундаментній кладці, по кладці забирок або по верхній площині рандбалок на рівні 10-15 см від поверхні прилягаючого до будівлі вимощення або спланованої у контура будівлі поверхні землі.

При наявності в будинку підвальних приміщень, крім верхнього гідроізоляційного шару, такий же шар влаштовують і в товщі фундаментної кладки на рівні гідроізоляційного шару підлоги підвального приміщення.

Вертикальну гідроізоляцію по зовнішній поверхні фундаментних стін виконують різними способами в залежності від ступеня вологості ґрунту або висоти напору ґрунтових вод. Найпростіший вид гідроізоляції - глиняний замок, тобто заповнення простору між стіною підвалу і стінкою траншеї вертикальним шаром товщиною 30-50 см жирною м'ятою глиною з ретельним ущільненням.

Доброю гідроізоляційну здатність мають цементна штукатурка розчином складу 1:2; 1:3 з додаванням церезиту та обмазка стін гарячої бітумної мастикою в два, три шари загальною товщиною 1,5 - 2 см. Іноді, крім штукатурки цементним розчином або обмазки бітумною мастикою, влаштовують ще і глиняний замок. При наявності ґрунтових вод гідроізоляція складається з обмазки стін бітумною мастикою, на якій наклеєно кілька шарів (від 2 до 5) руберойду. Таку гідроізоляцію захищають із зовнішнього боку цегляною кладкою завтовшки в '/ г цегли.

Під конструкціями підлог підвальних приміщень влаштовують таку ж гідроізоляцію, як і з зовнішнього боку фундаментних стін.

При наявності під підлогою першого поверху підпільного простору, в цокольній частині будинку, роблять вентиляційні вікна - наскрізні отвори розмірами 15 X 15 і 20 Х 20 см. Їх розташовують по всіх зовнішніх стінах будівлі так, щоб вийшло наскрізне провітрювання підпільного простору. Таке провітрювання є гарною мірою захисту від вогкості і загнивання дерев'яних конструкцій підлоги і стін нижньої частини будівлі. В процесі експлуатації будівлі вентиляційні вікна в літній час слід відкривати, а на зимовий період закривати.

Поверхневі атмосферні (дощові і талі) води відводять від фундаментів шляхом влаштування відмосток, водовідвідних канав. Заболочені ділянки місцевості, якщо дозволяє рельєф, слід осушувати пристроєм дренажних канав з випуском їх у водотоки - струмки, річки, яри.