що вибрати?
як будувати?
фото-галереї
статті
проекти
база компаній
замовити
відеоПідготовка ділянки. На цьому етапі, на ділянці забудови проводиться розмітка майбутніх кутів каркасного будинку. Після розмітки, на місці, де буде будинок і мінімум на метр на всі боки, видаляється трав'яний покрив, дерн і інші перешкоди. Потім, ділянка засипається шаром ґрунту і вирівнюється.
Етап підготовки ділянки до будівництва дуже важливий. Від того, наскільки ретельно буде проведена підготовча робота, багато в чому залежить довговічність фундаменту і всього будинку, правильність розміщення будинку на ділянці і.т.д.
На етапі підготовки, потрібно очистити грунт від трави, дерну, можливих пнів та інших перешкод, які будуть заважати будівництву або загрожують руйнуванням фундаменту будинку. Після усунення всіх перешкод, орієнтовну зону забудови потрібно вирівняти. На отриманому майданчику потрібно розмітити контури будинку. Для цього вибираються кути будівлі, з урахуванням допустимих відстаней до сусідніх будівель. Щоб зробити все правильно, варто звернутися до вашого місцеве бюро технічної інвентаризації (БТІ), тому що розташування будинку залежить від планованої висоти будинку, розташування сусідніх будівель і ряду інших чинників. Для гарантії перпендикулярності кутів, при розмітці контурів будови, застосовується мотузяний трикутник з довжинами сторін 3, 4 і 5 м і кілочками в кутах.
Після того, як розмітка ділянки забудови виконана, найчастіше, влаштовується земляна або піщана подушка. Начебто, все готово, і є велика спокуса якнайшвидше розпочати зведення фундаменту. Але, варто побороти в собі цю поспішність. Перш ніж рити траншеї, бурити шурфи і ставити опалубки, варто гарненько продумати розташування таких речей, як: входи комунікацій у будинок, облаштування септика або стоку в загальну систему, систему водовідведення води з ділянки і.т.д. і.т.п. Для виконання багатьох подібних операцій може знадобитися важка техніка, яку навряд чи можна буде застосувати, коли будинок буде побудований або розпочатий. Тому, сто разів переконайтеся, що все враховано. Порадьтеся з досвідченими будівельниками, сусідами, які вже будували в цьому районі і зможуть підказати якісь місцеві обставини.
Коли підготовка ділянки під забудову завершена, можна розпочинати зведення фундаменту.
Зведення фундаменту. За приклад будемо зводити каркасний будинок на стрічково-стовпчастому фундаменті типу ТИСЕ. Цей етап будівництва починається з буріння шурфів вздовж периметру будинку. У шурфах робиться піщана подушка, влаштовується гідроізоляція і встановлюється арматура. Потім, шурфи бетонуються. Тим самим, формуються стовпи. По контуру стовпів встановлюється опалубка, в якій формується армований растверк (стрічка фундаменту). Після затвердіння бетону, поверхню стрічки вкривають гідроізоляцією.
Стрічково-стовпчастий фундамент - оптимальне рішення для каркасних будинків по співвідношенню, якості, ціни та швидкості зведення.
Починається будівництво фундаменту ТИСЕ з влаштування стовпів. По периметру основних стін вириваються шурфи діаметром 25-35 см. Глибина буріння - нижче за рівень промерзання. Це обов'язкова умова, щоб при весняному таненні ґрунту та його спучуванні, фундамент не вирвало і не деформувало. Шурфи під стовпи бурять або за допомогою спеціальної техніки, або ручними бурами ТИСЕ. Ручний бур, навіть за машинного буріння буде необхідний, щоб сформувати розширення на дні шурфів.
Після того, як шурфи під стовпи готові, на їхньому дні влаштовують утрамбовану піщану подушку. Стіни обрамляють гідроізолюючий сорочкою (толь, тощо), яка, також, робить контури майбутніх стовпів більш чіткими. Толеву сорочку виводять на поверхню, на висоту до 0,4-0,6 м. Для того, щоб при заливці бетону верхня частина стовпа не роздувалася, їх фіксують рамами з дошки. Перед заливкою бетону, у шурфи монтується арматура. Після заливки і застигання стовпів, переходять до виготовлення стрічки фундаменту (растверка).
По периметру стовпів, встановлюється знімна опалубка з дошки, ОСП, фанери або металу. Стрічково-стовпчастий фундамент вимагає, щоб растверк був піднятий над рівнем ґрунту на 0,4-0,5 м. Для цього, на дні опалубки формують шар утрамбованого грунту, відповідної висоти. Природно, вершини стовпів повинні підніматися над земляною підстилкою на 0,1-0,2 м. Коли земляна подушка готова, її поверхню, а також бокові стіни опалубки простиляють гідроізоляцією.
У опалубку встановлюється каркас з арматури, і можна приступати до бетонування. Заздалегідь, в опалубку встановлюються продухи растверка, входи комунікацій, якщо такі передбачені проектом і, можливо, елементи кріплення, на які буде монтуватися каркас. Растверк бетонується. Після остаточного застигання, демонтують земеляную подушку під растверком. Стрічка фундаменту виходить піднятою над рівнем ґрунту на задану висоту, що значно підвищує стійкість конструкції фундаменту до деформацій і ґрунтової вологи.
Оскільки, витрати бетону для стрічково-стовпчастого фундаменту, невеликі, та й окремо доводиться заливати стовпи і растверк - для замішування бетону підійде міні-бетономішалка.Перед монтуванням нижньої обв'язки дерев'яного каркаса, поверхню фундаменту гідроізолюють толлю, рубероїдом або гідрофобними мостиками.
Нижне перекриття. Наступним етапом, на стрічці встановлюється обв'язка. Периметр з просочених в антисептику дощок, кріпиться до стрічки фундаменту на шпильки або анкерні болти. На обв'язці монтуються поперечні балки, які формують нижнє перекриття каркасного будинку. За однією методикою, перекриття зразу ж обшивають знизу вітрозахисною плитою, вкладають мінеральну вату (утеплювач), вкривають зверху пароізоляційною плівкою і зашивають перекриття чорновою підлогою. За іншою, каркас нижнього перекриття залишають відкритим, і безпосередньо на ньому встановлюють каркас стін, а утеплення і обшивку здійснюють одночасно по всій будівлі, вже після влаштування покрівлі. Обидві методики життєздатні. Стіни першого поверху. На нижньому перекритті встановлюються каркасні стіни першого поверху. Ділянки стіни додатково фіксуються розкосами, для попередження деформацій. Верхній периметр стін першого поверху завершують набиванням ще одного шару дошки, з розрахунком перекрити місць стиків ділянок стін. У результаті, виходить ніби друга обв'язка.
Мансарда. На цьому етапі будівництва каркасного будинку встановлюється міжповерхове перекриття та стіни мансарди. Всі операції виконуються аналогічно зведення першого поверху.
Дах. На цьому етапі на фронтонах мансарди встановлюється верхня балка даху і дві додаткові опорні балки на всю довжину будинку. На балках встановлюється кроквяна система. Потім, дах готується у відповідності з видом покрівельного матеріалу.
Конструкція даху каркасного будинку досить традиційна. При всій різноманітності форм і кутів нахилу, кроквяна система даху для всіх видів будівельних технологій залишається незмінною.
Оскільки кроквяна система виготовляється з деревини. Це додатковий плюс для дерев'яних будинків, тому що дерев'яну кроквяну систему, природно, краще кріпити до дерева, ніж до цеглини, бетону, металу.
Дах формується з крокв або кроквяних ферм. Відмінність цих двох способів, полягає в тому, що кроквяна система може формуватися прямо на місці з погонажу, або із зібраних ферм з перетином даху, підготовлених на ділянці або в заводських умовах. Кожен з методів має свої плюси. Так, скажімо, більшої точності установки і швидкості зведення кроквяної системи, можна домогтися при використанні ферм. Однак, ферми трохи важчі, ніж окремі елементи, і їх підйом може вимагати більше сил або людей, а можливо і залучення підйомної техніки.Дах, а точніше кроквяна система, зазвичай, монтується на трьох направляючих, що йдуть уздовж будинку. Коник і дві опорні балки монтуються на фронтонних стінах. На опорні балки і край стін кріпляться крокви.
Дах каркасного будинку також утеплюється мінеральною ватою (або іншим утеплювачем, але обов'язково тим самим, що й увесь будинок), обшивається пароізоляцією, тощо. Утеплювач вкладається у 1,5 шари, як і в перекриттях. У кроквяній системі потрібно передбачити місця для виведення димоходів, антени і інших інженерних систем, якщо такі повинні мати вихід на дах.
Подальша конструкція даху багато в чому залежить від вибору покрівельного матеріалу. Якщо буде застосовуватися металочерепиця або інші листові жорсткі покриття, то поверхня даху затягується вітрозахисною плівкою, яку фіксують решетуванням - дерев'яними планками, набитими вздовж крокв. Поперек рештування монтують контррейки. До контррейок кріпляться безпосередньо листи покрівельного матеріалу. Тут дуже важливим моментом є забезпечення вентиляції даху. Для цього, з обрешітки вирізають ділянки, для того, щоб усі проміжки між рештуванням були взаємозв'язані. Крім того, листи покрівельного матеріалу в районі коника, також встановлюються не встик і зверху накривають коньковим куточком, також із зазором.
Якщо дах будуть крити бітумною черепицею, або іншими м'якими покрівельними матеріалами, то кроквяна система зверху обшивається OSB плитою. І вже на OSB, як на тверду основу, монтується м'яка покрівля.
Обшивка стін. Якщо будинок будується не з щитових панелей, а традиційним способом, то стіни обшиваються ОСП. (Якщо будинок каркасно-щитовий, каркас стін встановлюється, вже обшитий ОСП).
Комунікації. У каркасному будинку прокладаються мережі основних комунікацій і проводиться їх випробування. На цьому етапі встановлюється водогін, система опалення, електромережа, вентиляція, димоходи, каналізаційна система, але можливі й інші варіації. (Комунікації)
Утеплення. Оздоблення. Після установки комунікацій, стіни, перекриття та дах утеплюються, обшиваються парозахисною плівкою і внутрішнім оздоблювальним матеріалом. Обробляються фасади і цоколь.
Здача в експлуатацію. Фінальним етапом є чистовий ремонт у приміщеннях, влаштування чистових підлог, установка опалювального обладнання та радіаторів, установка сходів на мансарду і.т.п.
Ось так виглядає поетапне будівництво каркасного будинку, якщо коротко.
