Історія розвитку європейського каркасно-панельного житлового будівництва

У Німеччині в середні століття будівництво дерев'яних будинків було переважно фахверкове (fach-секція, werk-споруда), тобто основний каркас, так званий скелет, створювався з стійок і балок, зроблених з дуба, модрини або деревини хвойних порід. Дана технологія дозволяла економити на будматеріалах, так як деревини для будівництва такого будинку необхідно було лише на каркас, а багато хто з фахверкових будинків могли простояти кілька століть. Дерев'яний каркас заповнювався різними матеріалами, що зберігають тепло будинку, такими як солома, сухі гілки, вапно та іншими.

Без каменю, звичайно, обійтися було неможливо, його використовували для створення остову (фундаменту, цоколя) будівлі, що надавало дерев'яної конструкції стійкість довговічність, а також кам'яний цоколь захищав дерево від вологи, а відповідно від гниття.

Елементи каркаса в фахверкових будинках стали не тільки будівельною конструкцією, але і з давніх часів, створили новий візуальний, особливий архітектурний стиль, розкреслюючи візуально фасади будинків на якийсь, відмінний від інших, своєрідний смугастий візерунок. А так як стіни штукатурилися так, щоб зовнішня частина балок каркаса залишалася видна, будівлі німецького фахверка володіли, притаманною лише їм, виразністю і індивідуальністю.



Треба сказати, що схожі будинки зводилися і в інших країнах Європи - Англії, Франції, Голландії, Австрії та Швейцарії. І в кожній країні, каркас і внутрішнє наповнення стін мало свої, неповторні особливості.



З часом, фахверк, прагнучи не відставати від розвитку європейських технологій будівництва, починає переростати в якусь подобу сучасного каркасно-панельного житлового будівництва. Так, внутрішнє наповнення різними матеріалами для шумо та теплоізоляції замінюється готовими дерев'яними панелями, наповнюється ізоляційними матеріалами. Це відбувається в 20-х роках минулого століття.



Такий будинок, наприклад, був побудований для Альберта Ейнштейна.





З часом з'являються нові віяння в моді і відповідно в головах молодих архітекторів, які пропонують на дерев'яний каркас кріпити вже готові утеплені панелі, що значно зміцнює будинок і збільшує термін його служби. Стрімкому розвитку даного підходу до сучасного будівництва завадила Друга світова війна. Відразу після її закінчення, в 50-х роках ХХ-го століття, починається ера сучасного каркасно-панельного швидко зведеного домобудівництва, представленого в розвиненій Європі до цього дня (близько 20% побудованих сучасних індивідуальних будинків в Європі каркасно-панельні). Потроху стара фахверкова технологія будівництва видозмінювалася. Дерев'яний каркас будинку плавно перемістився всередину стін та виготовлення готових каркас-панелей дозволило уникнути впливу зовнішніх факторів навколишнього середовища, таких як, дощ, сніг і вітер, а також максимально точно розрахувати розміри і виготовити конструкційні елементи стін, перекриттів і даху, що виключило до мінімуму підгонку і стикування елементів.



У 70-х роках минулого століття в НДР навіть існувала практика заміни та оновлення зруйнованих фасадів будівель, дуже нагадують наші Хрущовки, за допомогою зовнішніх стінових панелей, виготовлених за принципом каркас-панелей. Це було не так витратно, як ремонтувати фасад, а також екологічно, швидко і енергоефективно.



Екологічність одне з найважливіших переваг каркасно-панельного житлового будівництва. В даний час будівельні компанії намагаються максимально використовувати в конструкції панелей ЕКО - матеріали. Це створює приємний житловий клімат всередині будинку і відчуття свіжості, комфорту і затишку. На сьогоднішній день в каркасно-панельному будівництві використовується дерево (стругана дошка і клеєний брус), плити OSB, базальтові утеплювачі і ДВП-це найбільш якісні, міцні, що дихають, гнучкі, пожежостійкі і шумопоглинаючі матеріали.