1 - атмосферостійкі,
2 - обмежено атмосферостійкі,
3 - захисні, консерваційні,
4 - водостійкі,
5 - спеціальні,
6 - масло бензостійкі,
7 - хімічно стійкі,
8 - термостійкі,
9 - електроізоляційні.
У класифікації враховується і тип плівкоутворювача, який для стислості позначають двома буквами. Лаки, емалі, ґрунтовки і шпаклівки випускаються на основі різних смол:
- поліконденсаційнних (АУ - алкідно-уретанових, ГФ - гліфталевих, КО - кремній-органічних, МЛ - меламінових, МЧ - сечовини (карбамідних), ПФ - пентафталевих, УР - поліуретанових, ПЛ і ПЕ - поліефірних насичених і ненасичених, ФО - фенольних, ФА - фенолоалкідних, ЦГ - циклогексанових, ЕП - епоксидних, ЕФ - епоксиефірних, ЕТ - етріфталевих);
- полімеризацій (КЧ - каучукових, МС - масляно- і алкідностирольних, НП - нефтеполімерних, ХВ - перхлорвінілових, АК - поліакрілатних, ВЛ - полівінілацетальних, ВА - полівінілацетатних, ХС - на основі сополімерів вінілхлориду);
- природних (БТ - бітумних, КФ - каніфольних, МА - масляних, ЛЖ - Лужних, БШ - бурштинових);
- на основі ефірів целюлози (АБ - ацетобутіратцеллюлозних, АЦ - ацетилцелюлозних, НЦ - нітратцелюлозних, ЕЦ - етилцелюлозною).
Кожному лакофарбовому матеріалу присвоюють найменування та позначення, що складається з букв і цифр. Позначення лаків складається з чотирьох, пігментованих матеріалів - з п'яти груп знаків.
Перша група означає вид лакофарбового матеріалу і записується словом - лак, фарба, емаль, ґрунтовка, шпаклівка.
Друга група вказує тип плівкоутворюючої речовини, що позначається двома буквами, зазначеними вище (емаль МЛ-..., лак ПФ-...).
Третя група вказує на переважні умови експлуатації лакофарбового матеріалу, що позначаються однією з цифр, як зазначено вище. Між другою і третьою групами знаків ставиться дефіс (емаль МЛ-1 ..., лак ПФ-2 ...).
Четверта група - це порядковий номер, присвоєний лакофарбовому матеріалу при його розробці, що позначається однією, двома або трьома цифрами (емаль МЛ-1110, лак ПФ-283).
П'ята група (для пігментованих матеріалів) вказує колір лакофарбового матеріалу повним словом (емаль МЛ-1 НО сіро-біла).
При позначенні першої групи знаків для масляних фарб, що містять у своєму складі тільки один пігмент, замість слова "фарба" вказують найменування пігменту, наприклад, "сурик", "мумія", "охра" і т. д. (сурик МА-15) .
Для ряду матеріалів між першою і другою групами знаків ставляться індекси:
Б - без летючого розчинника,
В - для водорозбавляючих,
ВД - для водно-дисперсійних,
ОД - для органо-дисперсійних,
П - для порошкових.
Третю групу знаків для ґрунтовок і напівфабрикатних лаків позначають одним нулем (ґрунтовка ГФ-021), а для шпаклівок - двома нулями (шпаклівка ПФ-002). Після дефіса перед третьою групою знаків для масляних густотертих фарб ставиться один нуль (сурик МА-015). Для лакофарбових матеріалів, отриманих на змішаних плівкутворюючих, другу групу знаків позначають по плівкоутворюючому, що визначає властивості матеріалу. В четвертій групі знаків для масляних фарб замість порядкового номера ставлять цифру, що вказує, на якій оліфі виготовлена фарба:
1 - натуральна оліфа,
2 - оліфа "Оксоль",
3 - гліфталева оліфа,
4 - пентафталева оліфа,
5 - комбінована оліфа.
У деяких випадках для уточнення специфічних властивостей лакофарбного покриття після порядкового номера ставлять буквений індекс у вигляді однієї або двох прописних літер, наприклад:
В - високов'язкий,
М - матовий,
Н - з наповнювачем,
ПМ - напівматовий,
ПГ - зниженою горючістю і т. д.
http://www.sddom.ru