Інвестування будівництв по-українськи

Кажуть, країна живе і розвивається, якщо працює будівельна галузь. Фахівці підрахували, що одна гривня, вкладена в будівництво дає 2,5-3 гривні ВВП. А додаткове робоче місце в будівельній індустрії забезпечує роботою п'ять - шість робочих інших галузей.

Людина, вкладаючи гроші у будівництво, "розкручує" розвиток інших галузей, наприклад, деревообробної, меблевої, промислової. Тобто, вкладаючи гроші у будівництво, ми вкладаємо їх у своє майбутнє. До всього, будіндустрія дає більш швидку віддачу, ніж освіта або зв'язок. А економіка Україна в даний час знаходиться в такому стані, що потрібно "запускати" ті галузі, які швидко дають результати.

Статистика свідчить, що в останні роки почали будувати більше, і можливо, обсяги будівництва могли б бути значно вище. Але для цього потрібні кошти. Державне фінансування сьогодні дуже незначне і становить всього 2%. Тому Україна дуже зацікавлена ​​в залученні як вітчизняних, так і зарубіжних інвесторів. За даними Держкомстатистики, загальний обсяг іноземних інвестицій до Києва, які були отримані за роки Незалежності України, складає понад 1,2 млрд. доларів. Це більше однієї третини інвестицій, які отримала країна за цей період. Іноземні інвестиції в ці роки надходили з 400 країн світу. Найбільш значимі інвестори: США - 22%, Кіпр -13%, Німеччина -11%, Австрія - 10%, Нідерланди - 10%, Великобританія - 6%. По галузях виробництва інвестиції в будівництво з цієї суми становлять 6%.

При всій позитивності цих результатів потрібно зазначити, що сьогодні обсяги інвестицій значно менше, ніж потреба в них. Згідно з оцінками Світового банку, потреба України в інвестиціях складає близько 40 млрд. доларів США. Ця цифра орієнтована на найближчі чотири роки.

Києву ж з цієї суми необхідно близько 10 млрд. доларів. Адже столиця сьогодні - саме рентабельне місто країни, яке формує понад 25% доходної статті державного бюджету.
Для будь-якого іноземного інвестора привабливо вкладати гроші в інвестиційні проекти країн, яким притаманні стабільна економіка, надійно працює законодавство, відсутність корупції. Україні на сьогоднішній день навряд чи може похвалитися подібними умовами. Хоча Київ останнім часом охоче залучає закордонних інвесторів.

За словами начальника Головного управління житлового забезпечення, заступника мера міста Михайла Голиця, "міська влада створила всі умови, щоб інвестор був впевнений в тому, що вкладені кошти стануть не тільки матеріальними, а й моральними дивідендами". У столиці проведена велика організаційна робота. При мерії створені державні комунальні госпрозрахункові організації, якими відпрацьовано механізм залучення коштів інвесторів як в житлове будівництво, так і в об'єкти соціальної інфраструктури. Дуже важливим є те, що в Києві з'явилися власні інвестори, які мають достатньо коштів, щоб вкладати їх в економіку міста.

Сьогодні міська влада бачить вирішення проблеми залучення інвестицій в будівництво Києва в розробці таких інструментів, як страхування інвестицій, лізинг, концесію і муніципальна система кредитування. Подібні інструменти вже перевірені світовим досвідом, який активно використовується і в Східній Європі.

У Санкт-Петербурзі практикується надання інвесторам доручених  гарантії органами виконавчої влади. Гарантія дається на платній основі, а кошти, отримані за надання такої гарантії, зараховуються до міського бюджету. Таким чином, до міського бюджету Санкт-Петербурга надходить додатково близько 8 млрд. доларів, а додатково в економіку міста йде близько 150 млн. доларів.

Що стосується страхування інвестицій, то в Києві на сьогоднішній день зареєстровано 93 страхових компаній, які збирають щорічно (статистика останніх двох років), близько 900 млн. гривень страхових платежів, а оплата страхових відшкодувань становить усього третину суми. Різниця ж може стати потенційним джерелом інвестицій. І при цьому це джерело буде досить дешевим і довгостроковим. Тому створення під егідою міської влади декількох страхових компаній дасть можливість виконати програму використання коштів, сформованих страхових резервів. Що в свою чергу дозволить фінансувати міські інвестиційні проекти, і зокрема будівництво нових об'єктів.

Впровадження лізингового механізму передбачає використання міського муніципального лізингового фонду або фонду лізингових компаній. Використання різних видів і форм лізингових операцій дозволить втричі збільшити обсяг технологічного та спеціального обладнання.

Іпотечне кредитування також може зіграти вирішальну роль в оптимізації міської діяльності. За подібним схемами сьогодні працює холдингова компанія "Київміськбуд". Найближчим часом поширення схеми іпотечної політики стане одним з вирішальних кроків у створенні в Києві сприятливого інвестиційного клімату для широкомасштабного залучення іноземних інвестицій в економіку міста. Крім того, створення інвестиційного клімату в чому залежить від відповідності його до міжнародних стандартів, які в свою чергу передбачають збалансування фінансових інтересів інвесторів та соціально-економічні потреби міста.

Останнім часом в Україну прийшли такі компанії зі світовою популярністю як ITOCHU, Mitsubishi corporation, найбільший торгово-інвестиційний дім, який запропонував інвестувати будівництво київського метрополітену, а також Подільського мостового переходу, який з'єднає Правий і Лівий береги. В інвестиційному проекті, пов'язаному з будівництвом Подільського моста, зацікавлена ​​взяти участь також канадська компанія DESSAPORT International. У будівництві супермаркетів зацікавлені найбільші будівельні компанії Туреччини Alarko Alsim, TEPE. Досить успішно реалізується інвестиційний проект з будівництва торгових центрів компанією Euro Billa.

Яскравим прикладом інвестування по-українськи може служити п'ятнадцятирічна епопея пошуків іноземних інвесторів, які б погодилися вкласти гроші в реконструкцію Бессарабського кварталу. З 1987 року комплекс знаходився на капітальному ремонті. 17 лютого 1994 розпорядженням представника Президента України його взяли на державний облік і під охорону як пам'ятка архітектури місцевого значення.

Першою вирішила зайнятися реконструкцією австрійська фірма "Макулан", запропонувавши звести на Бессарабці міжнародний офісно-готельний центр. Проект відкинули захисники пам'яток старовини, а з часом і сама фірма Макулан потрапив у фінансову скруту.

Наступний інвестиційний жереб випав на корейську компанію "DAEWOO", яка запропонувала спорудити 40-поверховий хмарочос. Але і їй не вистачило коштів втілити свій проект у життя.

Ізраїльська будівельна компанія "ZEEVI group", збиралася вкласти в проект 150 млн. доларів і розмістити чотириповерховий паркінг, облаштувати магазини, а вище в 40-поверховому хмарочосі планувалися апартаменти. Але і цей проект реалізувати не вдалося. Сьогодні столична влада сама взялася за відродження знаменитого кварталу і поставила перед зодчими жорсткі умови: будівля підняти з руїн, а на прилеглій території створити комплекс, який би став окрасою міста.

Бессарабський квартал на початку будівництва продано інвесторам за високою ціною: від 1600 до 1800 доларів за квадратний метр. Головне управління житлового забезпечення Київміськдержадміністрації, як головний зараз замовник Бессарабського проекту, зумів за рік зробити те, що не вдалося за минулі п'ятнадцять років. Сьогодні знесені убогі будівлі післявоєнних років, відновлені старовинні фасади колишніх готелів: "Пале Рояль", "Берлін", "Оріон", під землею побудований дворівневий паркінг на 450 автомобілів і справжній торговий місто.

Приклад Бессарабського проекту свідчить про дві важливі речі, які характеризують українське будівництво: перша - закордонним компаніям дуже складно інвестувати нашу будіндустрії, і друга, може бути, навіть більш важлива - вітчизняне будівництво цілком може знайти інвестора у себе вдома.

Що стосується іноземних інвесторів, то їх найчастіше відлякує відсутність законодавчої бази і страхових гарантій. Вони не бачать стабільності, не відчувають себе захищеними, працюючи в Україну. Наприклад, щоб домогтися дозволу на виконання будівельних робіт, потрібен як мінімум один рік від першого папірця до останнього. Доводиться роками займатися землевідведенням, захистом проектів.

Тому більшість інвесторів в Києві (та й в Україні загалом)-вітчизняних. Найчастіше це великі будівельні компанії "Київміськбуд", "Познякижилбуд", "Квадрат", "Метроград" і деякі інші. В останні пару років найчастіше інвестується будівництво підземних торгових центрів. В результаті поліпшується транспортна структура, місто отримує підземний простір і нові магазини. Це будівництво в чому вирішує і проблему безробіття: з'являються нові робочі місця.

Але, найбільш привабливим в будівельному бізнесі є інвестування житлового будівництва. Найпопулярніші інвестиції це інвестиції за рахунок коштів населення.

Досвід банку "Аркада" і холдингової компанії "Київміськбуд" свідчить про те, що з кожним роком охочих поліпшити свої житлові умови стає все більше і більше.

У Києві минулого року побудовано 1000904 кв. м житла, з яких лише 70 тис. кв. м - за рахунок міського бюджету, решта побудовані на гроші населення.

Для порівняння: за даними Держкомстатистики в минулому році в Україну було побудовано 5,8 млн. кв. м житлової площі. Якщо врахувати, що обсяги індивідуального житлового будівництва склали 3,4 млн. кв. м, то на традиційний підрядний спосіб будівництва (житло будують професійні будівельні організації) залишається 2,4 млн. кв. м. При цьому частка з столичних індивідуальних будівельників складає 62,7 тис. кв. м. Тобто, в Києві традиційним підрядним способом побудовано 940 тис. кв. м, що складає третю частину побудованого в Україну житла.

В Києві заплановано ввести в експлуатацію більше млн. кв. м житла, з яких, на замовлення Київської міської державної адміністрації - 715,2 тис. кв. м. За рахунок коштів інвесторів, залучених Головним управлінням житлового забезпечення, буде вестися реконструкція 29 будинків загальною площею 47 тис. 656 кв. м.

Проаналізувавши цю ситуацію в сфері залучення інвестицій в економіку Києва, фахівці стверджують, що сьогодні є всі передумови для того, щоб інвестиції в будівництво збільшувалися. Фахівці Київської міськдержадміністрації, міської ради, Національної академії наук України та науково-дослідного інституту соціально-економічних проблем міста розробили Концепцію розвитку Києва у XXI столітті.

Згідно з концепцією, далі столиця не може розвиватися в межах сучасної міської зони. Їй потрібно будувати додаткове житло і його нові типи (малоповерхові будинки), прокладати об'їзні дороги, комплексно з приміською зоною розв'язувати економічні та рекреаційні проблеми, виносячи за межі житлових зон виробничі підприємства, особливо екологічно небезпечні, створювати комплексну транспортну інфраструктуру. А це в свою чергу послужить новому витку в будівельній індустрії, пропонуючи інвесторам нові перспективні проекти.