Котеджі, побудовані за каркасною технологією, завойовують серця українців

В основі будинку-сендвіча - дерев'яний або металевий каркас. Готовий до збірки комплект можна занести на ділянку чи не вручну і змонтувати силами 4-8 робітників. В залежності від розмірів на монтаж каркаса потрібно від 3 днів (одноповерховий літній будиночок) до місяця (особняк в 300 - 400 кв. м).

Завдяки легким конструкціям каркасна технологія не вимагає значного фундаменту. Остов будинку <одягають> з двох сторін. Для зовнішнього облицювання використовуються деревоволокнисті плити, фанера, сталь або цегла (зовні "одягнути" будинок можна практично в будь-який матеріал).

Для внутрішньої - дерево або гіпсокартон. Між зовнішнім і внутрішнім шарами прокладається утеплювач (його щільність залежить від призначення будинку - літній або демісезонний). Для складання стін і покрівлі невеличкого будиночка-конструктора знадобиться ще близько 5 днів, добротної вілли - близько місяця. Разом з остаточною обробкою готовий особняк отримуємо приблизно через 5-6 місяців після звернення в будівельну фірму, а більш скромний каркасний будиночок - і за кілька тижнів. У всьому світі висота "сендвічів" в основному не перевищує трьох поверхів.

Літній котедж <квадрат> без фінішної обробки коштує близько $ 150-250, <демісезонна> споруда дорожча - $ 200-600 за 1 кв. м. У таун-хаусі, побудованому за канадською технологією (найбільш поширеною в Україну) просять від $ 450-500 (без обробки) і вище. З терміном служби таких будинків остаточно ще не визначилися. Середні показники, які вказуються забудовниками, - 35-50 років. Реклама переконує, що якісно побудована каркасна будівля може прослужити і століття, а в Європі деякі будиночки стоять по кілька століть.


Каркасно-щитові і каркасно-панельні будинки в усьому світі становлять до 80% приватної забудови, особливо поширені в Канаді, США, Німеччині, Фінляндії, Норвегії, Швеції. В останні роки <швидке> житло активно пропагують в сусідній Московії, проте, хоч обсяги такого будівництва там вже перевищили українські показники, росіяни, як і українці, поки не поспішають масово захоплюватися ними.

В Україні <пасивне> житло з'явилося зовсім недавно і, незважаючи на зусилля рекламістів, застосовується поки епізодично. "Житлові ШМБ в Україні почали будувати буквально пару років тому. Зараз ринок просто унікальний. Тобто, його практично немає: є ряд об'єктів, які можна перерахувати на пальцях, це лише окремі проекти", - коментує ситуацію Андрій Озейчук, керівник напрямку <проектний збут> компанії Ruukki Construction.

Котеджні містечка з використанням <швидких> технологій в Україні тільки починають будуватися (селища <Золоті ключі> у Дніпропетровську, <Зелений гай> під Києвом, <Пальміра> і Castle Park під Харковом). <Окремо стоять> дачі та особняки що зустрічаються в передмістях центральних і східних мегаполісів, в Криму та інших курортних зонах, в західних областях. Одна з причин непопулярності ШМБ - досить обмежене, незважаючи на рекламу і зусилля по просуванню, пропозиція з боку професійних компаній.

Зараз в Україні реалізацією швидкомонтованих будиночків займаються близько 10 невеликих будівельних компаній (серед тих хто  <розгорнулися> - не більше п'яти). Вони пропонують готові проекти будинків із дерев'яним каркасом, або закуплені в Канаді, США або Скандинавських країнах, або розроблені за "канадською", "американською" або "фінською" технологією і адаптовані під наші норми.


В залежності від фірми, вибрати можна з 5-50 готових проектів, в які, при необхідності, допускається вносити зміни. На остаточну підготовку проекту йде до двох тижнів. Збірку будиночка здійснюють безпосередньо на ділянці. Частина матеріалів та комплектуючих, що не виробляється в Україні, імпортується з-за кордону (іноді це покрівля, водостічні системи або системи опалення).

За словами фахівців, фірми, що працюють в Україні, щомісяця отримують у середньому по два замовлення на будиночки з дерев'яним каркасом. "Іноземці", що пропонують мобільне житло, не дуже-то активно везуть в нашу країну свою технологію: навіть 5-10 будиночків на місяць - це не ринок. Метало-каркасне житло в Україні зустрінеш ще рідше. Доля металевих каркасів, вважають професіонали, - комерційні будівлі.

Оцінюючи перспективи малоповерхової каркасної забудови в країні, експерти сходяться на думці: ШМБ можуть стати черговим запозиченим у Заходу ноу-хау, але неминуче будуть носити "етнічні" риси. У тому сенсі, що класичні каркасні будиночки будуть використовуватися або тільки для сезонного проживання, або їх доведеться утеплювати і зміцнювати, адаптуючи під вітчизняного споживача.

"При будівництві котеджних містечок забудовники, архітектори й інвестори повинні розуміти, для чого будуються будинки. Якщо мова йде про житло для постійного проживання - кам'яні будівлі зберігають пріоритетність. А ось як сезонне житло щитові конструкції мають серйозні перспективи. Хоча я не здивуюся, якщо коли-небудь в Україну з'явиться так званий "український каркасний будинок" із застосуванням і західних, і вітчизняних технологій », - вважає Володимир Винокур, директор центру нерухомості "Мегокон-В", радник президента Асоціації фахівців з нерухомості України .

До речі, вітчизняні кулібіни вже придумали цікаве застосування нової технології: з її допомогою можна досить швидко і економно надбудувати один поверх у вже збудованому особнячку.


До речі, про те, що мобільні будинки не завжди здатні зайняти місце постійного житла, свідчить досвід і зарубіжних країн (Швеції, Угорщини, Фінляндії). У країнах, де часті урагани (США, Канаді), люди навпаки охоче заселяються в житло із збірних дерев'яних каркасів з щитовим облицюванням, не особливо побоюючись за його майбутнє, - в разі чого, страхова компанія відшкодує збиток, і новий будинок з'явиться на місці колишнього в лічені дні.

У нас повага до надійних кам'яних будівель - частина менталітету. Ті, кому доводилося жити в легких каркасних будівлях, в один голос запевняють: у них немає відчуття надійності, як у традиційному українському домі, збудованому з цегли, та не в один, а іноді в два ряди.

Навіть фахівці "по секрету" повідомляють, що психологічно не змогли б постійно жити в будинку з товщиною стін в 100 мм. Основна перевага мобільного житла виявилося його головним недоліком. З одного боку, легкі стіни дійсно не вимагають значного фундаменту (функція якого - не дати дому просісти), завдяки чому досягається економія на нульовому циклі.

З іншого - ці ж легкі стіни дуже чутливо реагують на удар, негоду та інші зовнішні подразники. Брак досвіду застосування ШМБ і кліматичні особливості призводять до усадки, перекосів і тріщин. Як повідомив один з ризикнулих побудувати рік тому дачу на основі дерев'яного каркаса, тепер в будинку жити не можна - він вийшов нежорсткий, вбирає вологу і змінює геометрію.

Коментуючи цей випадок, представники нової галузі "грішать" на недбайливих будівельників, які дискредитують технологію. І наполегливо запевняють: якісні "канадські" будинки на основі дерев'яного каркаса досить міцні, щоб використовуватися для постійного проживання навіть в сейсмонебезпечному Криму, і взагалі відмінно витримують кліматичні умови будь-якого регіону України. Альтернативу для тих, хто все ж не вірить у надійність дерева, можуть скласти металокаркасні будівлі (правда, мінус будинків, облицьованих сталлю, - напівпромисловий вигляд і висока вартість).

Незахищеність від зломів експерти не відносять до недоліків виключно швидко-монтованого житла: при бажанні в будь-який будинок можна потрапити через вікна і двері, що в кам'яний, що в панельний. Свердлити, пиляти або різати стіни, якими б крихкими вони не здавалися, видаючи мету свого візиту, зломщикові не обов'язково.

Вартістьшвидко-монтованого житла, з одного боку, справді привабливіша, ніж традиційного. Зараз готовий будинок на основі дерев'яного каркаса площею 150-200 кв. м можна придбати за 140-250 тис. грн., аналогічна будівля з цегли буде коштувати 300-500 тис. грн. Так що деякі фахівці рекомендують звертатися до подібної технології, коли потрібно швидко та економно обзавестися житлом.

Якщо ж задатися метою звести міцний і теплий будинок за каркасною технологією, із застосуванням дорогих надійних матеріалів, зібраний досвідченою компанією, не демпінгують на своїх послугах, ціна виявиться в порівнянні з вартістю кам'яного будинку, зведеного традиційними методами. У цьому випадку економія забезпечується в основному за рахунок часу будівництва і подальшої експлуатації.

"Каркасні будинки й не повинні бути дешевші традиційних. З їх допомогою ви заощаджуєте на фундаменті й експлуатації. Вони дуже енергоефективні. Платити всього $ 30 в місяць за опалення будинку площею 300 кв. м - хіба це не економія? А за дешевими матеріалами краще не гнатися", - вважає Вахтанг Товстелезні, директор по будівництву компанії "Таунхаус-Україна". За словами фахівців, все-таки якісний каркасний будинок - це цілий ряд ноу-хау. Тому й тут діє традиційний принцип: якщо ти не дуже багатий, не варто купуватися на дешеві речі.


- Каркасно-щитове будівництво в Україні набирає обертів. Щорічно в цьому сегменті спостерігається приблизно 20%-ве зростання. Збільшується і кількість покупців будинків, зведених за цією технологією, і число компаній, що працюють по ній.

Певну недовіра, звичайно, існує. Але головний аргумент на користь таких будинків - здешевлення вартості будови на 50-60% - уже почав діяти. У наступному році, я думаю, ситуація в Україні кардинально зміниться. У першу чергу, за рахунок виходу на ринок великої кількості котеджних містечок, побудованих за цією технологією.

Продажна ціна квадратного метра в них становитиме не $ 1000, як зараз, а приблизно $ 600. Ми якраз працюємо над котеджними містечками в Броварах (приблизно 30 га) і під Вишгородом (близько 20 га, близько 150 будинків), які сподіваємося здати в експлуатацію в 1-2 кварталі 2008р. У цілому щитові будинки можна поділити на дерев'яні та залізобетонні . Термін експлуатації і тих, і інших складає не менше 30 років.

За своїми характеристиками вони практично не відрізняються від звичних кам'яних будиночків. У нас залізобетонний каркас дозволяє побудувати будинок до 4 поверхів (площа 600-700 кв. М), де четвертий поверх - мансарда, не призначена для постійного користування.


Перші швидко-монтовані  будинки з дерев'яних панелей з'явилися близько 300 років тому в Канаді. Спочатку каркасно-панельний <конструктор для дорослих> призначався для вирішення житлових проблем малобюджетних покупців. З часом технологія удосконалилася і подорожчала, а створені на її основі будинки змінилися до невпізнання, зберігши основу - багатошарові конструкції.

Назва технології <канадський будинок> закріпилося швидше за конструкцією, ніж за конкретними виробниками. Основна маса <мобільного> житла в світі будується на основі дерев'яного каркаса. Поставлене на потік, воно має, як правило, уніфіковане планування: перший поверх - гостьовий блок з кухнею, другий - спальні. Зовні будівля виглядає не розкішно, але й не бридко, будинки схожі один одного, хоча близнюками їх не назвеш.

Пропаганда швидко-монтованих будинків захищає їх своєрідність, мовляв, дана технологія не сковує архітектурну свободу, будинок може бути створений практично в будь-якій конфігурації, допустимо застосування будь-якого конструктивного рішення по фасаду і всередині будинку. На практиці вибір обмежується <тим, що є "і" тим, що вміємо>. Варіації застосовні, в основному, в обробці. Площа будинків, як правило, не перевищує 400 кв.м, рідше - 600. Найбільш поширені будиночки площею 200 кв. м.