Будуємо своїми руками навіс на дачі для машини

Як правило, після зведення дачі виникає необхідність побудови навісу для автомобіля. Справа в тому, що під сонцем дуже швидко вицвітають пластик панелей й ліхтарів, а також оббивка сидінь. А після того, як машина провела ніч на відкритому повітрі, з ранку вона буде вся в росі. Навіть лакофарбове покриття може бути дещо зіпсовано коли після дощу вигляне сонце, і краплі води сфокусують його промені на кузові подібно лінзам. Звичайно, якщо дозволяють кошти, можна спорудити капітальний гараж з автоматичними воротами, електронною сигналізацією і навіть мийкою. Обійтися чохлом теж можна, але користуватися ним не дуже зручно, тому краще виглядає варіант легкого й дуже недорогого навісу, який можна зробити своїми руками.

Матеріали

При будівлі навісу були витрачені 10 шестиметрових дошок перетином 50 × 100 мм і 20 дошок – 25 × 125 мм такої ж довжини. Крім того, використовувалися кілька обрізків металевих димових труб діаметром 125 мм, що залишилися від попередніх робіт. Замість металевих можна взяти азбоцементні або поліетиленові труби, оскільки вони лише є опалубкою для бетонних стовпчиків фундаменту. Для приєднання до стовпчиків елементів дерев'яного каркасу застосовані будівельні кріпильні куточки, саморізи, а для анкерів – цвяхи. До речі, при зведенні каркасів з дерев'яних деталей цвяхами краще не користуватися. Вони при ударах молотком по каркасу в будь-якому місці послаблюють загальне кріплення. Використовуйте шурупи та шуруповерт.

Устрій фундаменту

Місце для будівництва було обрано на східній стороні ділянки, за півметра від паркану заввишки 2 м. Оскільки протягом першої половини дня захист від сонця надійно забезпечував паркан, то з його боку не було необхідності обшивати стінку гаражу дошками. Ділянка має ухил, а тому, після розмітки майданчика забудови (3 × 6 м), довелося вибрати близько 1,5 м³ грунту з тим, щоб зробити її горизонтальною (фото 1).


Для фундаменту по периметру гаражу, відповідно з розміткою його стін, буром (фото 2) проробили 6 циліндричних лунок з кроком 3 м. Глибина їх виявилася різною тому, що підібрані для фундаменту обрізки труб укорочувати до однакової довжини не мало сенсу. Це була б зайва робота. Потім у лунки засипали мокрий пісок  (шаром до 10 см) і помістили труби (фото 3). Труби за допомогою гідрорівня (гнучкий, прозорий шланг, наповнений водою) (фото 4) виставили по горизонту і трамбуванням навколо них ущільнили грунт (фото 5).

На виставлені в рівень труби зверху поклали дві дошки, відзначили на них місця опори на майбутній фундамент і по розмітці забили по два цвяха довжиною 250 мм (фото 6). Ці цвяхи послужать анкерами у фундаментних стовпчиках. Для збільшення міцності закладення за допомогою газового ключа зігнули кінці цвяхів (фото 7) і наробили на них гідроізоляційні прокладки з двох шарів руберойду. Основне призначення гідроізоляції – не допустити проникнення вологи від бетону до дерев'яних лаг.

Відразу після заливки в труби-стовпчики бетонного розчину в нього були втоплені анкери, і лаги лягли на труби (фото 8). До повного схоплювання розчину в трубах дуже важливо виключити переміщення дошок, для цього на них зверху в місцях опори на труби довелося покласти вантажі. Приблизно через тиждень можна було сміливо приступати до монтажу стійок.


Збірка каркасу

Для того щоб забезпечити однакові розміри стійок по висоті, випилювали їх, склавши заготовки в пакет (фото 9). Кутові стійки встановили на лаги й прикріпили до них саморізами за допомогою оцинкованих куточків (фото 10), а середні – у вріз додаткової накладки (фото 11). Для цього в обрізанні дошки вибрали паз під стійку й закріпили накладку саморізами до лаги в потрібному місці (фото 12). Стійки в пазах також закріпили саморізами (фото 13).


Вертикально виставлені стійки зверху обв'язали дошками, поклавши їх плазом (фото 14, 15). На обв'язку над середньою стійкою поклали ще одну поперечну дошку. Середню стійку (ту, яка в стіні біля паркану) посилили двома укосинами (фото 16), маючи на увазі, що взимку на неї ляже досить серйозне снігове навантаження. Іншу бічну стінку діагонально обшили дошками 125 × 25 мм (фото 17). Міцність й жорсткість такої конструкції безсумнівні та цілком достатні. Крім того, була досягнута економія дошок, а проміжки між дошками цілком припустимі і добре захищають від сонця, що високо стоїть опівдні.


Монтаж даху

Після замірів каркасу був виготовлений шаблон крокв і стяжок (фото 18), що дозволило зібрати всі п'ять крокв однаковими (фото 19). Кріплення трьох крокв виконали до поперечок і в торець саморізами, а двох проміжних – до поздовжнім балкам. Додаткову фіксацію крокв забезпечують трикутні вирізи (фото 20).

Після установки крокв (фото 21) на них була покладена обрешітка. Комусь може здатися, що вона повинна бути частіше, проте, покрівля планувалася легка – з ондуліну або полікарбонату, тому такої обрешітки цілком достатньо. Повністю зібраний каркас залишалося обробити антисептиком та пофарбувати (фото 22).


Оздоблення полягало в тому, щоб настелити дах, обшити фронтон сайдингом, що залишився від попереднього будівництва, відсипати всередині основу дрібним щебенем з піском, зволожити його й утрамбувати. Все, можна заганяти машину! Цю роботу виконали трохи пізніше, але машину ставити на місце стали вже відразу. До речі, споруду можна обсадити чагарниками й кучерявими рослинами з трьох сторін – буде дуже непогано виглядати.