Торф'яний туалет для дачі своїми руками

На новій дачній ділянці побудова хоч скількись благоустроєного туалету для дачі – головна проблема. Коли бригада будівельників приходить на неосвоєну ділянку, перше, що вони роблять – риють вигрібну яму і ставлять над нею «шпаківню». І, хоча дерев'яний дачний туалет досі є найпоширенішим на наших великих землях, для комфортного й тривалого проживання цей варіант «вигрібної ями» абсолютно не прийнятний.


При відсутності каналізації споруда торф'яного туалету є чудовим виходом з положення. Принципи його функціонування прості й спираються на біохімічні властивості торфу. Він екологічний, простий в обслуговуванні та зручний. Це своєрідний варіант біотуалету, такого популярного в наш час, але набагато дешевше.


Пудр-клозети, тобто туалети, де в якості антисептичного засобу використовували «присипку», найчастіше золу та тирсу, відомі давно. Торф чудовий тим, що продукти життєдіяльності людини перетворює на дуже якісне добриво в дуже короткі терміни. Таким чином, коефіцієнт корисної дії торф'яного туалету збільшується.


Будова торф'яного туалету своїми руками під силу навіть недосвідченому дачникові. Для початку визначтеся з місцем та розмірами. Розміри дачного туалету залежать від ваших можливостей, але не можуть бути менш ніж 80×100×200 см. Багато що залежить від складу та величини вашої родини, а також від тривалості перебування на дачі.


У виборі місця треба враховувати особливості конструкції дачного туалету. Тут є варіанти та місцеві традиції: у Сибіру туалетний «будиночок» влаштовують на задах городу, в середній смузі країни – на задвірках, на Півночі – під дахом, що об'єднує всі дворові та господарські споруди, в Ленінградській області туалети влаштовують у сінях. В останньому випадку проблема запаху в дачному туалеті встає ребром.


Для чіткого уявлення: що, де і як будуємо, краще зробити креслення торф'яного туалету, прив'язавши його до місця розташування, схему дачного туалету, де позначені його принцип дії та складові. Самостійне будівництво дачного туалету слід почати з підготовки всіх необхідних для цього елементів: матеріалів для власне приміщення (зазвичай це брус, дошки, покрівельний матеріал, вентиляційна труба, фарба), та обладнання: стільчак з відром, ємність для торфу, сам торф.


Розмічаємо майбутню яму для дачного туалету. Її глибина залежить від обсягу, величини ємності для фекалій. Стандартна висота стільчаку 45-50 см. Якщо ємність – звичайне відро – вписується в цю висоту плюс 20-30 см для свободи дії, глибина ями може бути не більше 50 см. Якщо ж ви збираєтеся використовувати ємність більшого обсягу, то площа ями повинна бути більше передбачуваного приміщення, як мінімум, в 1,5 рази і мати глибину не менше 80 см. Така ж яма повинна бути зроблена, якщо замість звичайного дерев'яного стільчаку ви збираєтеся використовувати спеціальний унітаз для дачного туалету. 


Встановлюємо каркас дачного туалету, обшиваємо дошками, робимо дах з будь-якого покрівельного матеріалу, монтуємо стільчак. Він може бути відкидним або знімним, що б можна було витягувати ємність з відходами. Але цей варіант прийнятний тільки при невеликому обсязі ємності. Гігієнічніше та зручніше зробити отвір відповідного розміру в задній стінці туалету, прикривши її дверцятами. Висунувши велику ємність з-під стільчаку в заздалегідь приготований простір – яму, її легко витягти та звільнити. Яма виконує роль своєрідного люку, її необхідно прикрити кришкою.


Вентиляція дачного туалету здійснюється природним шляхом – через невелике вікно, але для більш ефективної вентиляції іноді встановлюють витяжну трубу висотою не менше 170 см. Для знищення запаху та прискорення процесу переробки відходів можна використовувати засіб для дачних туалетів, який продається у всіх спеціалізованих магазинах.


Після установки стільчаку робимо підлогу, навішуємо двері, склимо вікно. Утилітарна частина практично готова. Цю нехитру будову можна зробити зовсім непомітною, а можна пофарбувати яскравими та різними фарбами, декорувати різьбленими деталями, зробити пряниковим будиночком. Це приміщення, як ніяке інше, дозволяє реалізувати найбільш фантастичні ідеї оформлення, було б бажання.


У готовий туалет ставимо ємність з сухим торфом та совком. Використовуємо торф після кожної процедури звільнення кишечнику та сечового міхуру, присипаючи відходи нашої життєдіяльності достатнім його обсягом. Достатнім – це не менше 1 л торфу. Тут же ставимо і ємність для використаного туалетного паперу, кидати його в прийомну ємність не рекомендується.

Субстрат фекалій з торфом, після очищення дачного туалету, переносяться в компостну яму, де значно прискорюють процес переробки відходів в чудове добриво. Саморобний торф'яний туалет не дорогий, простий у виготовленні, зручний у застосуванні. Ця маленька безвідходна біофабрика добре вписується в життєвий цикл дачного існування.