Вибираємо сауну

Чи бували Ви у Фінляндії? Чи не в кожній квартирі там стоїть маленька сауна, а в заміському будинку це майже такий же обов'язковий елемент, як кухня. У проектах вітчизняних багатоквартирних будинків сауна не передбачена, але в деяких випадках перепланування дозволяє її побудувати. До того ж у багатьох з нас є дача.

Яка лазня таки краще, руська або фінська? Спробуймо розібратися. По суті у них чимало спільного: і та, і друга обігріваються печами-кам'янками. Проте відмінностей ще більше.

У сауні прийнято лити воду на каміння, але від цього вона не стає руською лазнею. Температура при цьому майже не змінюється, а вологість зростає на 2-3 відсотки і майже відразу ж повертається до початкового стану. Так що хочете – лийте воду, хочете – ні.

У руській же бані прогрів парної відбувається якраз в основному за рахунок підкидання води на каміння, в іншому випадку буде холодно, сиро та душно. Вода випаровується в замкнутому об'ємі печі, такий пар називається перегрітим. У парну він потрапляє через спеціальні дверцята в печі, які відкриваються тільки на період підкидання води. Вологість повітря в руській лазні вище, ніж в сауні, а температура нижче. Завдяки цьому з'являється можливість користуватися віником. У сауні віник не використовують, оскільки він миттєво пересихає та обсипається.

Паритися в руській лазні набагато складніше, ніж в сауні. Існує, наприклад, кілька способів підкидання води: для просушування, для нагнітання пари, м'якше, жорсткіше. При цьому треба знати, коли підкидати воду, відкривати та закривати вентиляційну заслінку, коли користуватися або не користуватися віником. Тому в руській лазні і існує банщик-професіонал. І сама вона частіше буває колективною, а не індивідуальною, сімейною, що цілком відповідає руському національному характеру. Якщо в грамотно побудованій руській лазні робити все за правилами, ефект буде значно вище, ніж від сауни. Але чи станете ви їх дотримуватися? І хто вас цьому навчить? Якщо ж спрощувати процедуру, то це буде вже не справжня руська лазня. Ну а сауна, в будь-якому випадку, річ не тільки корисна і приємна. Вона вже встигла стати у нас своєрідним елементом престижу...

Отже, уявімо, що ви зробили свій вибір. Ви будуєте будинок і хочете мати в ньому сауну. Тепер вам доведеться вирішити: купувати її чи будувати; якщо будувати, то з якого матеріалу; де встановлювати; чим палити; як оформити, в кінці кінців.

Припустимо ви надумали сауну купити. Що пропонує наш ринок? Насамперед заслуговують уваги збірні сауни фірм "Tylo" (Швеція) і "Harvia" (Фінляндія).

Історія фінських саун налічує вже тисячу років. З них перші сімсот-вісімсот будувалися виключно рубані з дров'яними печами, іноді топили "по-чорному". Вентиляція в таких саунах відбувалася через природні нещільності в зрубі. З нею і виникли складності, коли довелося будувати сауну в кам'яному будинку. Проблема вентиляції практично вирішена в саунах шведського виробництва, але вони відсотків на 20 дорожче, ніж фінські.

Збірна сауна без підлоги монтується на металевій рамі з модулів шириною 80 см за один день. Розміщення лавок та печі в ній максимально прораховано. Це перевага. Але якщо в приміщенні, виділеному під сауну, залишається, наприклад, 79 см, то ви втрачаєте 80 см корисної площі. Крім того, треба подбати про те, щоб стіни сауни, які мають вентиляційні отвори, не примикали дуже близько до стін приміщення. Коротше кажучи, збірна сауна "проситься" встати посеред кімнати.

Фіни та шведи будують сауни з деревини хвойних порід, попередньо вигнавши з неї смолу. Однак ялина та сосна обпалюють, тому лавки роблять з абаша – унікальної деревини, яка завдяки пористій структурі нагрівається менше, ніж всі інші породи. Але будувати сауну цілком з абаша, ввезеного з Африки, занадто дорого.

Наші вітчизняні умільці будують сауну за місцем, з урахуванням конфігурації приміщення. Таким чином вдається заощадити корисну площу. Оптимальність конструкції, вентиляції та якість обробки залежать виключно від їх розуму та совісті. Але є й перевага: вони будують в основному з осики, адже на Русі це традиційний будівельний матеріал для лазень. На наш погляд, осика – кращий матеріал, хоча в зарубіжній літературі він навіть не згадується.

Лікувальні властивості осики добре відомі. Якщо у вас слабкість, обійміть дуб – він живить енергією, а якщо щось болить, притисніться хворим місцем до осики. Завдяки високій електропровідності довгих та м'яких волокон осика "вирівнює" біополе і тим самим лікує, не накопичуючи негативну енергію. Конкурувати з осикою, на наш погляд, може тільки липа, хоча й поступається їй за своїми цілющими властивостями. Чому ж тоді іноземці не використовують осику? Це можна було б пояснити різними традиціями у них і у нас, якби не одна обставина: осика – дуже незручне для будівництва дерево. Вона вічно крива, сукувата, синя. Відсоток виходу придатної деревини нікчемний. До того ж осику сильно коробить в сушарці, тому сушити її треба повільно – краще на відкритому повітрі – і довго. Тільки наші безмежні простори і запаси дозволяють нам будувати з осики, роблячи її елітним, ексклюзивним будівельним матеріалом для лазень.

І наостанок дозволимо собі кілька порад

Використовуйте не дров'яні, а електричні печі. Це простіше та гігієнічніше. Для розігріву сауни найпопулярнішого розміру 2х2х2 м потрібна піч потужністю всього 8 кВт.

Не варто поєднувати шведську вентиляцію з фінським нагрівачем: він може згоріти, оскільки розрахований на інші навантаження.

Підлогу краще робити кахельною, оскільки дерев'яна підлога буде постійним джерелом вогкості та бруду, а фарбувати та лакувати її не можна. Зате кахель досить протерти вологою ганчіркою. Не хвилюйтеся, він не буде сильно нагріватися, адже в сауні всі кондиції починаються з висоти 50 см.

Встановлюють сауну в останню чергу. До цього необхідно завершити всі «мокрі» процеси – плиткові, штукатурні роботи, фарбування та лакування, – а також добре висушити та провітрити приміщення.