що вибрати?
як будувати?
фото-галереї
статті
проекти
база компаній
замовити
відеоЗолота осінь – саме той час для коротких, на кілька днів подорожей, а західні регіони ідеально підходять для цього.
ЦЕРКВА СВ. ЮРА (м. Дрогобич)
Побудована в кінці XV-початку XVI ст. Поза сумнівом, є найживописнішою в списку ЮНЕСКО. Це тризрубний, триверхий храм з крилосами – невеликими симетричними прибудовами. Всередині він наповнений золотавим світлом та ароматом старого дерева. Всі зруби мають невеликий нахил всередину, від чого споруда здається вище (висота внутрішньої частини – 13 м). В інтер'єрі збереглися темперні (з сухих фарб) розписи XVII ст. Церква кілька разів ремонтувалася, але все ж не втратила свій первісний вигляд.
ТРОЇЦЬКИЙ ХРАМ (м. Жовква)
Храм (побудований в 1720 р.) відноситься до так званого галицького типу, для якого характерні широкий центральний зруб та три восьмигранних верхи. В інтер'єрі збереглися розписи XVIII ст. Зі Львова сюди їхати недалеко, і дорога цілком терпима.
ХРАМ РІЗДВА БОГОРОДИЦІ (с. Матків)
Це – найбільш незвичайний з вісімки храмів. Триверха церква має п'ять заломів над центральним зрубом та чотири над бічними.
Храм схожий на дивовижної краси пагоду, що якимось дивом опинилася на схилах прикарпатських гір.
ЦЕРКВА ЗІШЕСТЯ СВ. ДУХУ (с. Потеличі)
Найстаріший з храмів, що сподобалися ЮНЕСКО, (побудований в 1502 р.). Церква тризрубна. Центральний увінчаний шатровим верхом та покритий дерев'яною черепицею – гонтом. Усередині храм розписаний унікальним стінописом безпосередньо на брусах. У сонячні дні промені, що проникають крізь вікна над центральним зрубом, ефектно висвітлюють лики святих.
ХРАМ ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЬОГО (с. Ясіня)
Церква збудована на початку XIX століття, однак у сенсі конструктивних особливостей вона є однією з найбільш архаїчних. Хрестова (п'ятизрубна) церква з одним невисоким верхом, покритим гонтом, знаходиться на високому пагорбі на правому березі річки Чорна Тиса. Серед уподобаних ЮНЕСКО храмів вона найбільш органічно вписана в навколишній ландшафт. Ця церква оповита безліччю легенд, наприклад про те, що її дзвін допомагає відшукати вкрадене. Досить вночі вдарити в нього – і тут же знайдеться і майно, і злодій.
СОБОР СВ. АРХАНГЕЛА МИХАЙЛА (с. Ужок)
Зразок бойківської архітектурної традиції. Тризрубна триверха церква. Саме вона стала найбільш спірним для фахівців ЮНЕСКО пам'ятником, оскільки її архітектура в значній мірі постраждала від «варварських модернізацій» кінця минулого століття. Зокрема, експертів дуже дратували склопластикові вікна.
ЦЕРКВА СВЯТОГО ДУХУ (м. Рогатин)
Побудований в 1598 році тризрубний одноверхий храм – справжня архітектурна перлина. У свій час дубові зруби храму були розписані зовні, але сьогодні, на жаль, збереглися лише окремі фрагменти цих розписів.
В інтер'єрі знаходиться чудовий п'ятиярусний іконостас, ренесансні ікони якого справляють найпотужніше враження.
ЦЕРКВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ (с. Нижній Вербіж)
Яскравий представник гуцульської архітектурної школи. На відміну від храму в Ясині, ця споруда має ще й 5 куполів. Кожен зруб завершується особливою конструкцією – світловим восьмериком, увінчаним шатровим куполом (іншими словами – з вікнами, прорізаними для доступу світла всередину церкви). Храм відносно молодий (споруджений в 1808 р.), але при цьому найменш збережений, оскільки в 1990 р. покритий оцинкованим листом.
За народним календарем в Україні ось-ось почнеться золота осінь. Цей короткий відрізок часу, що триває до середини жовтня, відзначений відносним теплом і сонячною погодою. Саме час для коротких, на кілька днів, вилазок з міста. Західні регіони країни для такої подорожі підходять як не можна краще – тут тобі і гори, і ліси.
Але скільки можна їздити до Львова та Чернівців, оглядати замки «Золотої підкови» та Закарпаття, розглядати численні водоспади або підніматися на Говерлу? У кращому випадку – пару разів. Хочеться знайти якийсь оригінальний привід для поїздки. Ось редакція і підшукала інформпривід для того, щоб в черговий раз вибратися на захід в останні сонячні дні осені. Влітку нинішнього року в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО внесено вісім українських дерев'яних церков. Вони визнані надбанням людства нарівні з пірамідами, палацом Версаль та храмовим комплексом Ангкор Ват. Скажемо відверто: багато з нас нічого не чули про наші дерев'яні церкви. Чому б не влаштувати собі пізнавальну екскурсію?
Урок архітектури
Для того щоб поїздка мала сенс, слід розуміти, чим унікальні ці будови. Експерти вважають, що українське дерев'яне церковне зодчество не має аналогів. Воно не схоже ні з тим, яке розвивалося у інших слов'ян чи румун, ні з тим, яке характерно для країн Півночі. Давайте розберемося, чому так.
Наші дерев'яні храми зводили в техніці зрубу – складали з круглих або обтесаних колод. Площа внутрішнього простору і висота залежали від середньої довжини колоди. Невеликі зруби характерні для житлової архітектури багатьох народів. Що ж до культових споруд, то у більшості народів прийнята опорно-балкова система.
Українські майстри пішли іншим шляхом: площу будівлі вони нарощували, об'єднуючи декілька зрубів в одну конструкцію. А стіни перекривали не плоскою покрівлею, а вежоподібним верхом. Для цього безвісні майстри придумали «залом» – геніальний прийом, що дозволяв зробити перехід від більшого зрубу до меншого, встановленому на ньому. Чергуючи призми стін та пірамідки покрівлі, зодчі доводили висоту будівлі до 37 м. Комбінація елементів дозволяла нескінченно урізноманітнити будівлі. Поєднання трьох зрубів при різних поєднаннях об’ємів та верхів дає 334 варіантів храму! Але ж для України дуже характерні і п'ятизрубні церкви. Ось чому серед збережених в Україні зрубних церков немає однакових.
Завдяки всім описаним вище хитрощам всередині в українських дерев'яних церквах відчувався простір, якого часто не вистачало в храмах інших народів. Навіть в ошатних церквах, які зібрані в музеї «Кіжи» в Карелії, тисне стеля, що маскує складну систему опор та перекриттів. Верхи ж української церкви не потребують опор. Виходить все чесно – висота, яку бачиш зовні, зберігається всередині.
Ех, дороги ...
Побувати біля всіх згаданих у статті церков за одну коротку поїздку не вийде. Єдиний маршрут неможливий через великі відстані та погані дороги. Цей факт образливий на тлі того, що буквально поруч, в прикордонних районах Польщі, давно створені шість «Маршрутів дерев'яної архітектури» протяжністю більше 1,5 тис. км. Маршрути проходять через 123 костели, 27 музеїв, десятки сільських маєтків та садиб. Причому мандрівникові не потрібно бути фанатом архітектури, щоб відправитися за маршрутами. На шляху його чекає багато «цікавинок» самого різного плану. Український же турбізнес тільки почав розробляти цей напрям. Директор туроператора «Унікальна Україна» Юрій Ситник розповів, що вже розроблені тури по дерев'яних церквах. Вони представляють собою дводенні автобусні тури вихідного дня в одному з регіонів – Закарпаття, Карпати, Львівська область.
Вартість такої подорожі – близько 800 грн. (до цієї суми слід додати ще й проїзд з Києва до одного з обласних центрів, витрати на харчування). «Поки що ці тури не користуються попитом. Люди просто ще не знають про ці пам'ятки. Вони практично невідомі широкій публіці. Та й живуть люди небагато. Не всі можуть викласти $500 (для сім'ї з трьох осіб) на такий пізнавальний вікенд». За словами експерта, для автотуристів тур по дерев'яних церквах теж непростий: «Дороги нікудишні. Особливо погано справа йде з останніми кілометрами – коли звертаєш з траси на дорогу до села».
ЦЕРКВА СВ. ЮРА (м. Дрогобич)
Побудована в кінці XV-початку XVI ст. Поза сумнівом, є найживописнішою в списку ЮНЕСКО. Це тризрубний, триверхий храм з крилосами – невеликими симетричними прибудовами. Всередині він наповнений золотавим світлом та ароматом старого дерева. Всі зруби мають невеликий нахил всередину, від чого споруда здається вище (висота внутрішньої частини – 13 м). В інтер'єрі збереглися темперні (з сухих фарб) розписи XVII ст. Церква кілька разів ремонтувалася, але все ж не втратила свій первісний вигляд.
ТРОЇЦЬКИЙ ХРАМ (м. Жовква)
Храм (побудований в 1720 р.) відноситься до так званого галицького типу, для якого характерні широкий центральний зруб та три восьмигранних верхи. В інтер'єрі збереглися розписи XVIII ст. Зі Львова сюди їхати недалеко, і дорога цілком терпима.
ХРАМ РІЗДВА БОГОРОДИЦІ (с. Матків)
Це – найбільш незвичайний з вісімки храмів. Триверха церква має п'ять заломів над центральним зрубом та чотири над бічними.
Храм схожий на дивовижної краси пагоду, що якимось дивом опинилася на схилах прикарпатських гір.
ЦЕРКВА ЗІШЕСТЯ СВ. ДУХУ (с. Потеличі)
Найстаріший з храмів, що сподобалися ЮНЕСКО, (побудований в 1502 р.). Церква тризрубна. Центральний увінчаний шатровим верхом та покритий дерев'яною черепицею – гонтом. Усередині храм розписаний унікальним стінописом безпосередньо на брусах. У сонячні дні промені, що проникають крізь вікна над центральним зрубом, ефектно висвітлюють лики святих.
ХРАМ ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЬОГО (с. Ясіня)
Церква збудована на початку XIX століття, однак у сенсі конструктивних особливостей вона є однією з найбільш архаїчних. Хрестова (п'ятизрубна) церква з одним невисоким верхом, покритим гонтом, знаходиться на високому пагорбі на правому березі річки Чорна Тиса. Серед уподобаних ЮНЕСКО храмів вона найбільш органічно вписана в навколишній ландшафт. Ця церква оповита безліччю легенд, наприклад про те, що її дзвін допомагає відшукати вкрадене. Досить вночі вдарити в нього – і тут же знайдеться і майно, і злодій.
СОБОР СВ. АРХАНГЕЛА МИХАЙЛА (с. Ужок)
Зразок бойківської архітектурної традиції. Тризрубна триверха церква. Саме вона стала найбільш спірним для фахівців ЮНЕСКО пам'ятником, оскільки її архітектура в значній мірі постраждала від «варварських модернізацій» кінця минулого століття. Зокрема, експертів дуже дратували склопластикові вікна.
ЦЕРКВА СВЯТОГО ДУХУ (м. Рогатин)
Побудований в 1598 році тризрубний одноверхий храм – справжня архітектурна перлина. У свій час дубові зруби храму були розписані зовні, але сьогодні, на жаль, збереглися лише окремі фрагменти цих розписів.
В інтер'єрі знаходиться чудовий п'ятиярусний іконостас, ренесансні ікони якого справляють найпотужніше враження.
ЦЕРКВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ (с. Нижній Вербіж)
Яскравий представник гуцульської архітектурної школи. На відміну від храму в Ясині, ця споруда має ще й 5 куполів. Кожен зруб завершується особливою конструкцією – світловим восьмериком, увінчаним шатровим куполом (іншими словами – з вікнами, прорізаними для доступу світла всередину церкви). Храм відносно молодий (споруджений в 1808 р.), але при цьому найменш збережений, оскільки в 1990 р. покритий оцинкованим листом.
За народним календарем в Україні ось-ось почнеться золота осінь. Цей короткий відрізок часу, що триває до середини жовтня, відзначений відносним теплом і сонячною погодою. Саме час для коротких, на кілька днів, вилазок з міста. Західні регіони країни для такої подорожі підходять як не можна краще – тут тобі і гори, і ліси.
Але скільки можна їздити до Львова та Чернівців, оглядати замки «Золотої підкови» та Закарпаття, розглядати численні водоспади або підніматися на Говерлу? У кращому випадку – пару разів. Хочеться знайти якийсь оригінальний привід для поїздки. Ось редакція і підшукала інформпривід для того, щоб в черговий раз вибратися на захід в останні сонячні дні осені. Влітку нинішнього року в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО внесено вісім українських дерев'яних церков. Вони визнані надбанням людства нарівні з пірамідами, палацом Версаль та храмовим комплексом Ангкор Ват. Скажемо відверто: багато з нас нічого не чули про наші дерев'яні церкви. Чому б не влаштувати собі пізнавальну екскурсію?
Урок архітектури
Для того щоб поїздка мала сенс, слід розуміти, чим унікальні ці будови. Експерти вважають, що українське дерев'яне церковне зодчество не має аналогів. Воно не схоже ні з тим, яке розвивалося у інших слов'ян чи румун, ні з тим, яке характерно для країн Півночі. Давайте розберемося, чому так.
Наші дерев'яні храми зводили в техніці зрубу – складали з круглих або обтесаних колод. Площа внутрішнього простору і висота залежали від середньої довжини колоди. Невеликі зруби характерні для житлової архітектури багатьох народів. Що ж до культових споруд, то у більшості народів прийнята опорно-балкова система.
Українські майстри пішли іншим шляхом: площу будівлі вони нарощували, об'єднуючи декілька зрубів в одну конструкцію. А стіни перекривали не плоскою покрівлею, а вежоподібним верхом. Для цього безвісні майстри придумали «залом» – геніальний прийом, що дозволяв зробити перехід від більшого зрубу до меншого, встановленому на ньому. Чергуючи призми стін та пірамідки покрівлі, зодчі доводили висоту будівлі до 37 м. Комбінація елементів дозволяла нескінченно урізноманітнити будівлі. Поєднання трьох зрубів при різних поєднаннях об’ємів та верхів дає 334 варіантів храму! Але ж для України дуже характерні і п'ятизрубні церкви. Ось чому серед збережених в Україні зрубних церков немає однакових.
Завдяки всім описаним вище хитрощам всередині в українських дерев'яних церквах відчувався простір, якого часто не вистачало в храмах інших народів. Навіть в ошатних церквах, які зібрані в музеї «Кіжи» в Карелії, тисне стеля, що маскує складну систему опор та перекриттів. Верхи ж української церкви не потребують опор. Виходить все чесно – висота, яку бачиш зовні, зберігається всередині.
Ех, дороги ...
Побувати біля всіх згаданих у статті церков за одну коротку поїздку не вийде. Єдиний маршрут неможливий через великі відстані та погані дороги. Цей факт образливий на тлі того, що буквально поруч, в прикордонних районах Польщі, давно створені шість «Маршрутів дерев'яної архітектури» протяжністю більше 1,5 тис. км. Маршрути проходять через 123 костели, 27 музеїв, десятки сільських маєтків та садиб. Причому мандрівникові не потрібно бути фанатом архітектури, щоб відправитися за маршрутами. На шляху його чекає багато «цікавинок» самого різного плану. Український же турбізнес тільки почав розробляти цей напрям. Директор туроператора «Унікальна Україна» Юрій Ситник розповів, що вже розроблені тури по дерев'яних церквах. Вони представляють собою дводенні автобусні тури вихідного дня в одному з регіонів – Закарпаття, Карпати, Львівська область.
Вартість такої подорожі – близько 800 грн. (до цієї суми слід додати ще й проїзд з Києва до одного з обласних центрів, витрати на харчування). «Поки що ці тури не користуються попитом. Люди просто ще не знають про ці пам'ятки. Вони практично невідомі широкій публіці. Та й живуть люди небагато. Не всі можуть викласти $500 (для сім'ї з трьох осіб) на такий пізнавальний вікенд». За словами експерта, для автотуристів тур по дерев'яних церквах теж непростий: «Дороги нікудишні. Особливо погано справа йде з останніми кілометрами – коли звертаєш з траси на дорогу до села».
