Як та з чого виростають будинки в США. Частина I

Вам цікаво, як будуються райони приватних будинків у США? У нас з'явився шанс підглянути технології будівництва будинків у Х'юстоні – з чого все починається, як район облагороджується, як будуються будинки та які матеріали при цьому використовуються.

Отже, будівництво починається з генерального плану району. Район – це не тільки будинки, до його складу також входять: іригаційна система, каналізація, очисні споруди, дороги, інфраструктура для відпочинку (доріжки для прогулянок, бігу та велосипедистів, басейни під відкритим небом, тенісні корти, футбольні поля, майданчики для баскетболу, дитячі ігрові майданчики і просто відкриті паркові зони зі штучними озерами з фонтанами та водними каналами, а також великі обгороджені майданчики для вигулу собак).

Весь район у свою чергу розбитий на округи, приблизно по 90-150 будинків. Інфраструктура створюється окремо для декількох округів, щоб народ не "юрмився". Весь район буде користуватися вже побудованою системою магазинів, банків, лікарень та інших громадських установ, які були побудовані заздалегідь з урахуванням триваючого будівництва району та збільшення населення.


Будівництво починається з чистого поля, в якому прокладаються всі комунікації, газові труби, водопровід, електричні кабелі, телефонний зв'язок. Спочатку все приєднується до підстанцій. Це – трактор-трубоукладач.






Потім від підстанцій всі комунікації підводяться до щитових будинків. Вся електрика схована в такий ящик, який буде знаходитися в кутку заднього двору будинку. Червона труба не означає гарячу воду, по ній подається холодна вода, а гаряча вода в будинок не подається, тому що в кожному будинку буде знаходитися газовий або електричний бойлер. Зелена труба з ковпаком – це газова лінія, пізніше її сховають, а поки вона стирчить, як маркер.



Після того, як всі комунікації покладені, готується іригаційна система, їй в Х'юстоні приділяють особливу увагу, оскільки Х'юстон схильний до тропічних зливів та ураганів. Зазвичай глибина штучних водойм близько 10-12 метрів. Усі водойми мають систему шлюзів та каналів для відведення води.



Береги штучного водоймища бетонуються на рівні б'єфу для захисту та запобігання виникненню ерозії. Щоб вода не підмила бетон, частину землі біля бетонної стрічки зміцнюють глиною та щебенем. Зовсім недавно пройшов сильний дощ, і водяні помпи відкачують воду з каналів.



Потім будуються дороги та каналізація. Дороги забезпечують швидкий та зручний під'їзд будівельної техніки, а також не дозволяють розносити бруд з будмайданчиків. Біля всіх каналізаційних стоків укладаються мішки з піском, їх мета – затримати бруд під час дощів та запобігти засміченню стічних труб. Труби каналізації – пластикові, діаметр труби починається від 60 см, збільшуючись з протяжністю каналізації. Укладати труби починають на глибині 1.5 метра, відповідно глибина також збільшується з протяжністю системи. Труби укладаються під кутом 0.18%. Каналізаційних решіток, як правило, немає, замість них – відкриті водозаборники, всередині них знаходиться каналізаційна шахта, розмірами приблизно 2х2 метри. Всі труби, по можливості, знаходяться не під дорогою, а поруч з нею, хоча весь ремонт здійснюється з шахт.



Потім встановлюються всі дорожні знаки. Розмітка дорожнього полотна в спальних районах відсутня, тому що обмеження швидкості тут – 20 км/год. Знаки обмеження швидкості теж відсутні, швидкість прописана в ПДД. Висота бордюру становить 15 см, товщина стяжки бетону на дорозі – 21 см.



Дуже цікаво їздити по таких районах з усіма розставленими знаками, але повною відсутністю будинків. Стрічка трави, укладена уздовж бордюру, запобігає вимиванню бруду з газону на вулицю під час дощу.





Всі поверхні, які можуть бути подряпані, пошкоджені, або забруднитися в процесі будівництва – закриваються.





Потім готуються майданчики для будинків. Одночасно будується 20-30 будинків. Будуються вони в основному поруч, це полегшує прибирання будівельного сміття, і не турбує тих, хто вже заселився та живе в побудованих будинках. Винятки складають будинки, які були куплені заздалегідь на якихось певних ділянках. Для закладки фундаменту виймається грунт глибиною один метр і засипається шаром гравію, піску та глини, все це втрамбовується, потім нагорі виходить ось така шапка. Але такий фокус можливий лише в Техасі через дуже глинисту землю. Наприклад, на півночі США укладають глибокий стрічковий фундамент.



Потім підводяться комунікації до будинку (газ, холодна вода, каналізація, електричний кабель та інш.).



Збирається опалубка для фундаменту. Всі фундаменти суцільні, монолітні, глиняний грунт дозволяє робити їх відносно тонкими, товщина стяжки близько 25-30 см, з "колонами" 1.5 метра.





Потім землю покривають товстим щільним пластиком, укладається арматура діаметром від 10 до 16 мм. Укладається вона через кожні 3-4 метри, "хрест на хрест", за винятком певних місць, наприклад, гаражу, входу в будинок, зрізу фундаменту, тут вона укладається трохи по-іншому, в залежності від дизайну будинку.



Арматура перед заливкою буде розтягнута, через сім днів після заливки навантаження буде повільно знято.



Заливка фундаменту проводиться без зупинки до завершення роботи. Допустима міцність бетону від 60 до 90 МПа.












Всі деревні матеріали для спорудження будинків попередньо обробляються певними сумішами й маслами для захисту від комах та води. У той же час ці хімічні склади не шкідливі для здоров'я людини.



Усі матеріали кріплять цвяхами та металевими анкерами. Також використовуються шурупи, болтові стяжки, в основному на критичних "вузлах". Брус практично не використовується, його замінюють декількома дошками, збитими разом.















Після того як каркас будинку закінчений, всередині починають проводити комунікації. Майбутня раковина на кухні. Для каналізації використовуються пластикові труби діаметром 6 см.