Дерев'яні вишукування

У Європі та Америці настільки перейнялися ідеями енергозбереження та очищення атмосфери від вуглекислого газу, що почали будувати 30-поверхові хмарочоси з дерева. Цілком можливо, що років через 15 щось подібне з'явиться й у нас.

Порятунок – у дереві

"Будівництво дерев'яних багатоквартирних житлових будинків та бізнес-центрів зараз стало одним з нових архітектурних трендів Заходу, який йде шляхом гуманізації міського простору", – коментує директор інвестиційного департаменту Tekta Group Роман Семчишин. У Європейському союзі, наприклад, реалізується програма "Дерев'яна Європа", згідно з якою частка житла з дерева в загальному обсязі малоповерхового фонду до 2020 року повинна досягти 80%.

Ряд країн ЄС, де найбільш сильні традиції масового дерев'яного будівництва, вже зараз знаходиться на півдорозі до цієї цифри. У Фінляндії частка дерев'яних будинків становить 40%, у Німеччині будівлі з деревини займають 20% будівельного ринку, в Австрії близько 30% будинків побудовано із застосуванням дерев'яних конструкцій.

Однак вирішивши відновити виробництво будівель з деревини, європейці постійно розробляють різні технології, які дозволять їм піти ще далі – будувати не лише дво- триповерхові будівлі, але й висотні будинки.

Вже зараз з'являються приголомшливі уяву проекти. Так, дев'ятиповерховий Stadthaus, що з'явився в 2008 році в Лондоні, незабаром перестане вважатися найвищим дерев'яним житловим будинком у світі, оскільки архітектори з шведської компанії CF Moller Architects запропонували до 2023 року звести в Стокгольмі дерев'яний хмарочос заввишки 34 поверхи, який буде отримувати енергію від сонячних батарей на даху. Згідно з їх розрахунками, будівництво хмарочоса обійдеться дешевше, ніж аналогічний по висоті та функціональності будинок із сталі та бетону, при цьому завдяки інноваційному підходу будинок з деревини буде більш вогнестійким, міцним та стійким. Ще два 30-поверхових хмарочоса планується побудувати в канадському Ванкувері та місті Дорнбірні в Австрії.

Експертів ринку подібні задуми вже давно не шокують. "Як 5-, так і 40-поверхові будівлі мають однакові характеристики. І за чесно кажучи не важливо, 5 або 40 поверхів коробок поставлені один на одного, пояснює професор кафедри дизайну просторового середовища Санкт-Петербурзького державного університету технології та дизайну Борис Устінов. – Крім того, протягом багатьох століть трьохярусне житлове будівництво із стовбурів та гілок дерев успішно застосовується тубільними племенами".

Сьогодні ж учені пропонують світу технології, які роблять дерево вогнетривким, дозволяють скоротити основний будівельний цикл та зменшити витрати на зведення будівлі. Крім того, у порівнянні з каменем деревина сама по собі має цілий ряд переваг. "За рахунок своєї гнучкості й еластичності дерево є більш сейсмостійким, ніж бетон. Воно при якихось ударних навантаженнях прогинається й повертається на вихідну позицію, на відміну від залізобетону, який обрушується", – розповідає засновник компанії Good Wood Олександр Дубовенко.

За словами співвласника архітектурної майстерні Nussmuller Architekten (Австрія) Стефана Нюсмюллера, будинки з деревини також відрізняються низьким споживанням енергії: в ході їх життєвого циклу – будівництва, експлуатації та утилізації – використовується мінімальна кількість ресурсів.

"За останні 30 років світове енергоспоживання зросло майже в два рази, а середньорічні темпи його приросту склали 2,7%. У зв'язку з цим з кінця 1990-х років країни європейської спільноти стурбовані використанням енергії, яка надходить з невідновлюваних джерел, – каже Стефан Нюсмюллер. – Якщо ми будемо використовувати енергію з цих джерел в тому обсязі, в якому ми її використовуємо зараз, то з часом її не стане. Вчені підрахували, що із загального обсягу споживаної енергії більше 45% припадає на будівлі, тому саме будинки є відправною точкою, з якої слід починати зниження споживання енергії".

Політика енергозбереження в Європі реалізується відповідно до прийнятої Європарламентом та Радою ЄС в 2002 році директивою Energy Performance of Building, яка, зокрема, включає мінімізацію норм використання енергії не тільки для нових, а й для реконструйованих будівель. "У директиві Євросоюзу, спрямованої на підвищення енергоефективного містобудування, виставлена чітка вимога про те, щоб до 2020 року всі нові житлові будівлі були енергетично нейтральні. Тим часом у Європі збереглося безліч старих будівель, які споживають до 230 кВт на 1 кв. м на рік, в той час як сучасні будівлі використовують всього 30 кВт", – розповідає пан Нюсмюллер.

За словами експерта, вчені та інженери провели обширну роботу для того, щоб збільшити енергоефективність таких будівель, не вдаючись при цьому до їх знесення й знищення. У підсумку було прийнято рішення встановлювати на старі будинки легковагі плоскі конструкції з дерева, що дозволяють розташовувати на дахах таких будинків сонячні панелі. "Ряд таких проектів субсидується з бюджетів Австрії та Європейського союзу", – повідомив Стефан Нюсмюллер.

Існує ще один важливий фактор, що говорить на користь масового будівництва дерев'яних будинків. Експерти стверджують, що довгострокове використання деревини в будівництві безпосередньо впливає на кількість вуглекислого газу в атмосфері, який вже понад століття неухильно зростає в усьому світі. За даними Nature Climate Change, якщо в 1980-х викиди CO₂ в середньому збільшувалися на 1,9% на рік, то в 2000-ні цей показник становить вже 3,1%. "Дерево ж поглинає до 60 % вуглекислого газу, що може запобігти парниковому ефекту", – розповідає пан Нюсмюллер.

За даними ряду досліджень, дерев'яний будинок середнього розміру вбирає в себе приблизно 40 тонн CO₂, що відповідає викидам автомобіля, що використовується однією сім'єю протягом 20 років. А от коли дерево гине своєю власною смертю, в природних умовах – від старості, наприклад, то деревина починає розкладатися, виділяючи вуглекислий газ та поглинаючи кисень. Так що вирубати лісові масиви корисно, за умови що на їх місця будуть посаджені нові дерева.

Екологічно, швидко, дешево

Експерти також відзначають, що, живучи в дерев'яному будинку, люди відчувають себе більш комфортно завдяки природному походженню цього матеріалу. "У дерев'яних будинках підтримується кращий мікроклімат, ніж у кам'яних, – підтверджує Олександр Дубовенко. – Адже бетон не регулює вологість у приміщенні, повітря стає сухим, і, відповідно, в ньому гірше живеться".

Противники дерев'яного домобудівництва, апелюючи до неминучого використання сучасних технологій в багатоповерховому будівництві, не погоджуються з подібним твердженням. "З точки зору екологічності, на мій погляд, дерев'яна висотка – сумнівний проект. Матеріали, використовувані при обробці деревини, можуть виявитися шкідливими для здоров'я, в той час як якісний бетон, скло й сталь не надають організму людини негативного впливу", – наполягає Роман Семчишин. Однак це не так, хоча дійсно дерево в чистому вигляді, якщо мова йде не про будівництво одноповерхової хатинки, а про багатоквартирного будинку, використовується рідко.

Як правило, застосовується з'єднання елементів з різних матеріалів. Наприклад, такий прийом дуже поширений в Північній Америці, де близько 90% всіх будинків висотою до п'яти поверхів мають дерев'яний каркас. Вітають споруди-гібриди і в Європі.

"Комбінація матеріалів дає істотну перевагу в будівництві, – пояснює Стефан Нюсмюллер. – Наприклад, колону іноді зручніше виконати з бетону, тому що якщо робити її з дерева, то вона буде набагато більшою й масивнішою. З бетону також часто відливаються балкони, підлоги у ванній та сходи". Слова колеги доповнює Борис Устінов. "Ті конструкції, які мають безпосереднє зіткнення з грунтом, краще робити металевими", – говорить експерт.

Крім того, в останні роки з'явилося нове покоління високотехнологічних будівельних матеріалів, об'єднаних в групу Engineering Wood Products, – конструкційна, або інженерна, деревина. Так, для забезпечення більшої довговічності, стійкості до гниття та зменшення схильності до грибкового розпаду деревина піддається термообробці. Дуже популярно при створенні конструктивних елементів, балок, ферм, крокв та рам використовувати клеєний брус, який забезпечує високу вогнестійкість, відсутність наскрізного розтріскування, високу теплоізоляцію в порівнянні з цілісною деревиною, а також міцність та довговічність будівлі. На Заході також активно застосовуються панелі з перехресно клеєної деревини, масивні дерев'яні панелі МНМ, які є альтернативою дорогому клеєному брусу. Однак вміст шкідливих речовин у таких виробах практично зведено до нуля. Принаймні, в деревині, що пройшла обробку в країнах Євросоюзу: у 2004 році ЄС наклав заборону на застосування хімічно обробленої деревини на своїй території.

За словами архітектора з фінського міста Лахті Паулі Ліндстрема, нові індустріальні технології житлового будівництва з використанням деревини все більш затребувані, оскільки позитивно впливають на швидкість будівництва. "Ми будуємо будинки за системою "Платформа", коли на будівельний майданчик звозять вже готові матеріали і робітники на будмайданчику займаються тільки збіркою. Це дозволяє добитися максимальної продуктивності при низьких невиробничих витратах. Найближчим часом у Фінляндії за цією системою планується почати будувати восьмиповерховий будинок", – повідомив Паулі Ліндстрем.

Керівник проекту від губернії Finmark (Норвегія) Неджад Ждралович підтримав колегу, заявивши, що використання клеєних дерев'яних конструкцій не тільки зменшує терміни будівельного циклу, але й значно знижує вартість проектів. Він розповів про зведення в Норвегії двох пасивних Баренц-ферм – тваринницького комплексу для кіз на 800 голів та триповерхового купольного корівника на 120 голів загальною площею 220 кв. м, особливістю якого є те, що в корівник вбудований житловий будинок для господарів – двох молодих фермерів. Оцінивши вартість купольного корівника, експерти прийшли до висновку, що в процесі реалізації проекту було витрачено в п'ять разів менше коштів у порівнянні з початковими розрахунками. За словами Неджада Ждраловича, подібний результат, зокрема, досягнутий за рахунок правильного вибору дерев'яних конструкцій.

Багатоповерхівки за комбісхемою

У Московії, яка за загальним показником використання деревини в житловому будівництві займає одне з останніх місць серед європейських країн, багатоповерхові будинки з дерева заборонені законодавством: максимальна висота дерев'яних будинків обмежена трьома поверхами. "У нас трохи інші умови. Крім застарілих вимог до пожежної безпеки ми продовжуємо користуватися допотопними системами попередження та автоматичного пожежогасіння", – коментує Олександр Дубовенко.

Проте охочі ризикнути власним здоров'ям та здоров'ям своїх близьких в нашій країні завжди знаходяться. Наприклад, ще в 1990-х роках в історичній частині Архангельська був побудований 13-поверховий хмарочос, який був визнаний найвищою дерев'яною будівлею в світі. У 2008 році суд виніс рішення про знесення будівлі, оскільки в Архангельську заборонено будувати приватні дерев'яні будівлі вище двох поверхів без попереднього узгодження з владою. Незважаючи на опір господаря, будинок був розібраний до рівня четвертого поверху, проте в травні 2012 року на сусідній ділянці загорілася лазня та будівля, яка в свій час мало не потрапила до Книги рекордів Гіннесса, була повністю знищена вогнем.

"Питання про безпеку експлуатації, напевно, є найбільш важливим. Незважаючи на те що зараз існують технології, що дозволяють зробити дерево пожежостійким, будівництво з використанням каменю та бетону і досі залишається більш надійним", – визнає Роман Семчишин.

У зв'язку з цим сьогодні в Московії закон дозволяє будувати багатоповерхові будинки тільки за комбінованою технологією будівництва, коли в якості перекриттів, колон та інших елементів, що забезпечують жорсткість конструкції будівлі, використовується залізобетон. На них кріпляться та спираються дерев'яні панелі з дерев'яним каркасом, які є самонесучими, навісними та ненесучими стінами. Вони обов'язково покриваються або штукатуркою, або застосовуються у складі багатошарової захисної конструкції, наприклад з вентильованим фасадом, облицюванням з керамограніту або цегляною кладкою.

Близько п'яти років тому така технологія спільно з СПбГАСУ була розроблена та впроваджена ДСК "Слов'янський" (входить до складу групи компаній "Балтрос", що реалізує проекти федерального значення "Нова Іжора" й "Слов'янка"). За словами директора проектного інституту СПбГАСУ Сергія Каратаєва, за діючими в Московії пожежними нормами такі конструкції можна застосовувати для будівель, висотність яких досягає 75 м. Зараз будівництво будинків за комбінованою технологією ведеться в петербурзькому передмісті Пушкіні на ділянці 220 га, де заплановано ввести 1,5 млн кв. м житла.

Якщо ж говорити про перспективи, то більшість опитаних експертів переконані, що в Московії масова багатоповерхова дерев'яна забудова, так само як і будівництво за гібридними технологіями, найближчим часом навряд чи стане популярною. "На мій погляд, потенціал розвитку такого формату нерухомості в нашій країні досить низький, – висловлює загальну думку Роман Семчишин. – Для створення подібних проектів потрібні фахівці певного рівня, яких у Московії складно знайти. Ще одним плюсом на користь звичного формату забудови є "термін життя" сучасних будинків, який вимірюється століттями. Дерев'яні конструкції не мають таку властивість. Більш того, багатоповерхові будинки з дерева – нетипові проекти як для Московського регіону, так і для Московії в цілому, тому при їх узгодженні можуть виникнути складності. Для того щоб такий формат прижився в Московії, знадобляться певні умови і нові поправки в містобудівній політиці".

Поки не бачить перспектив розвитку індустріального дерев'яного будівництва в руських містах й Олександр Дубовенко. "Прямої вигоди за собівартістю немає, а доводити, що ці будинки досить пожежобезпечні та відповідають СНІПАМ, для девелопера занадто великий головний біль. Тому ті плюси, які бачать у Європі, для наших будівельників не мають значення. Не виключено, що років через 15 ситуація зміниться, але в найближчі роки – 5-7 років – ми точно не побачимо цих будинків в масовому масштабі", – зробив висновок експерт.