Гарний будинок у Красногорську

Свої уподобання клієнт сформулював дуже чітко – він хотів класичний дерев'яний будинок. Але закликав надихатися не руською архітектурою, а американською. Його приваблювали колоніальні будинку на зразок тих, які він бачив у фільмі "Унесені вітром". В основі у них каркасна конструкція, а не зруб, але зовні ці споруди схожі на наші садиби.


Архітектор поєднав у проекті два континенти: в основі заклав зруб, як у руських будинках (керувався міркуваннями екологічності та низької теплопровідності), а зовнішню обробку зробив, як і планувалося, за зразком будинків американських. Вийшло перлинно-сіра будова з симетричним фасадом та просторим ганком.


Автентичності додало місце розташування – ділянка знаходиться в межах міста, але навколо ще зберігся шматочок старого села. Більш того, прямо з вікон будинку видно стару садибу й парк, розбитий навколо неї, від цього виникає відчуття, що живеш десь у лісі.


Якщо зовні все традиційно, то всередині повний політ фантазії та буйство фарб. Замовник захотів жити яскраво і намірився розфарбувати всі кімнати в різні кольори. Архітектор подумав, що він дещо перебільшує. Але виявилося, це була не фігура мови, а пряма вказівка до дії.


Всі приміщення будинку в буквальному сенсі різних кольорів. Є синя кімната, є зелена, є золотиста, навіть сходи тут яскраво-червоні. Що характерно, бажання розфарбувати будинок зовні не виникало.


Клієнт архітектурного бюро був твердо переконаний, що екстравагантності є місце тільки всередині. Причому модель майбутнього оформлення інтер'єрів була настільки добре сформована у нього в голові, що архітектор та інші фахівці, задіяні в роботі над проектом (серед них, до речі, були архітектори Олександр Ширяєв та Катерина Пересвітова), займалися скоріше технічною реалізацією його ідей, а не додавали щось своє.


Та й, за словами Федора Арзаманова, навряд чи знайшовся б архітектор, що зважився на таке радикально сміливе оформлення простору. Кімнати вийшли еклектичними ще й від того, що замовник наситив їх речами, привезеними з поїздок по екзотичних країнах.


Як і в усьому, що стосувалося проекту, він керувався виключно категорією "подобається-не подобається", особливо не замислюючись про суворі відповідності стильовим або колірним рішенням. Незважаючи на інколи абсолютно непоєднувані речі, будинок вийшов дуже гармонійним – як зовні, так і всередині. Напевно, вся справа у внутрішній переконаності замовника в тому, що він знає, що робить.