Якщо ви хоча б раз у житті стикалися або цікавилися будівництвом дерев'яних будинків, то, скоріше за все, чули, про усадку та усушку дерев'яного будинку. Всі види дерев'яного житла дають той чи інший відсоток усадки та усушки. Багато хто вважає, що усадка та усушка одна з головних проблем дерев'яного будинку, з якою доводиться стикатися при будівництві.
Можна сказати навіть більше: усадка та усушка – це природні та невід'ємні властивості деревини. І від цього нікуди не дітися.
Що ж таке усадка дерев'яного будинку? За яким закономірностям протікає усадка дерев'яного будинку?
Технологія усадки та усушки дерев'яного будинку наступна. Після того, як дерев'яний будинок побудований, в деревині у великій кількості знижується пов'язана волога, внаслідок чого деревина попросту починає всихати. Існує таке наукове поняття, як границя гігроскопічності, яка в свою чергу і є границею усадки та усушки (гігроскопічний – здібний поглинати вологу; те ж, що і гігроскопічний)
Відповідно до Держстандарту 16483.7, метод визначення гігроскопічності деревини визначається за формулою:
Вологість (W) у відсотках обчислюють з округленням до 1%
де m – маса бюкси, г;
m1 – маса бюкси зі зразком після зволоження, г;
m2 – маса бюкси зі зразком після висушування, м.
За границю гігроскопічності випробовуваної деревини приймається середнє значення вологості всіх одночасно випробуваних зразків.
Статистичну обробку дослідних даних виконують відповідно з ДЕСТ 16483.0.
Так само слід пам'ятати: усадка та усушка деревини в різних напрямках проходить по-різному. Наприклад, найбільш найменший показник усадки та усушки спостерігається в напрямку по довжині волокон. Величина усадки та усушки пропорційна обсягу вологості, що випарувалася з поверхні деревини. Породи, які відрізняються великою щільність, мають найбільший відсоток усадки та усушки.
При усушці дерев'яного будинку можуть з'явитися тріщини, від яких ніхто не застрахований і ніхто не може дати гарантію: виникнуть вони чи ні. Всі тріщини, які при будівництві маються на деревині, поділяються на: метикові, прості метикові, складні метикові, відлупні, морозні та від удару блискавки, тріщини від усушки. За положенням на деревині вони можуть бути: бічні, пластеві, крайкові та торцеві. Так само тріщини діляться за глибиною та шириною. За глибиною: ненаскрізні, неглибокі, глибокі та наскрізні. За шириною: зімкнуті та ті, що розійшлися.
Так само вважається, що відсоток усадки деревини і тріщини, які утворюються після усадки, багато в чому залежать від типу будівельного матеріалу, який був вибраний. Найнижчий відсоток усадки дають будинки, які були побудовані з клеєного бруса або профільованого бруса камерної сушки.
У будинках побудованих із звичайного бруса, профільованого бруса (що не піддавався камерній сушці) та оциліндрованих колод тріщини будуть. Це відповідає ГОСТу 2140-81 «Видимі пороки деревини»
Нижче наведена таблиця, яка була витягнута з ГОСТу 2140-81. Згідно з яким, всі пиломатеріали діляться на три групи: круглі пиломатеріали, пилопродукція та деталі, шпон.
У таблиці наведено:
Перша графа – круглі лісоматеріали;
Друга графа – пилопродукція та деталі;
Третя графа – шпон;
Можна сказати навіть більше: усадка та усушка – це природні та невід'ємні властивості деревини. І від цього нікуди не дітися.
Що ж таке усадка дерев'яного будинку? За яким закономірностям протікає усадка дерев'яного будинку?
Технологія усадки та усушки дерев'яного будинку наступна. Після того, як дерев'яний будинок побудований, в деревині у великій кількості знижується пов'язана волога, внаслідок чого деревина попросту починає всихати. Існує таке наукове поняття, як границя гігроскопічності, яка в свою чергу і є границею усадки та усушки (гігроскопічний – здібний поглинати вологу; те ж, що і гігроскопічний)
Відповідно до Держстандарту 16483.7, метод визначення гігроскопічності деревини визначається за формулою:
W= ((m1-m2)/(m2-m))*100
Вологість (W) у відсотках обчислюють з округленням до 1%
де m – маса бюкси, г;
m1 – маса бюкси зі зразком після зволоження, г;
m2 – маса бюкси зі зразком після висушування, м.
За границю гігроскопічності випробовуваної деревини приймається середнє значення вологості всіх одночасно випробуваних зразків.
Статистичну обробку дослідних даних виконують відповідно з ДЕСТ 16483.0.
Так само слід пам'ятати: усадка та усушка деревини в різних напрямках проходить по-різному. Наприклад, найбільш найменший показник усадки та усушки спостерігається в напрямку по довжині волокон. Величина усадки та усушки пропорційна обсягу вологості, що випарувалася з поверхні деревини. Породи, які відрізняються великою щільність, мають найбільший відсоток усадки та усушки.
При усушці дерев'яного будинку можуть з'явитися тріщини, від яких ніхто не застрахований і ніхто не може дати гарантію: виникнуть вони чи ні. Всі тріщини, які при будівництві маються на деревині, поділяються на: метикові, прості метикові, складні метикові, відлупні, морозні та від удару блискавки, тріщини від усушки. За положенням на деревині вони можуть бути: бічні, пластеві, крайкові та торцеві. Так само тріщини діляться за глибиною та шириною. За глибиною: ненаскрізні, неглибокі, глибокі та наскрізні. За шириною: зімкнуті та ті, що розійшлися.
Наукові визначення тріщин:
Тріщина** | Розрив деревини вздовж волокон |
Метикова тріщина Ндп. Метик |
Радіально спрямована тріщина в ядрі, що відходить від серцевини і має значну протяжність по довжині сортименту Примітки: 1. Виникає в зростаючому дереві і збільшується в зрубаній деревині при сушінні. 2. У круглих лісоматеріалах спостерігається на торцях; в пилопродукції або деталях – як на торцях, так і на бічних поверхнях, де зазвичай має вигляд довгих ланцюжків переривчастих тріщин, розділених вузькими перемичками. |
Проста метикова тріщина | Метикова тріщина, розташована на торці сортименту в одній площині по радіусу або діаметру |
Складна метикова тріщина Зірчаста тріщина |
Метикова тріщина, що складається з однієї або декількох тріщин і розташована на торці сортименту в різних площинах |
Відлупна тріщина Ндп. Відлуп |
Тріщина, що проходить між річними шарами, що виникає в ядрі зростаючого дерева Примітки: 1. Збільшується в зрубаній деревині при сушінні. 2. Спостерігається на торцях у вигляді дугоподібних та кільцевих тріщин, на бокових поверхнях – у вигляді поздовжніх тріщин |
Морозна тріщина Ндп. Морозобоїни |
Радіально спрямована тріщина, що проходить з заболоні в ядро і має значну протяжність по довжині сортименту Примітки: 1. Виникає в зростаючому дереві під впливом низьких температур і супроводжується утворенням на стовбурі характерних валиків та гребенів деревини та кори, що розрослися. 2. У круглих лісоматеріалах спостерігається на бічній поверхні у вигляді довгих та глибоких тріщин, на торцях – у вигляді глибоких (зазвичай до серцевини) радіальних тріщин з розширеними біля них річними шарами; в пилопродукції або деталях – у вигляді довгих радіальних тріщин з викривленими біля них річними шарами і темними (а у хвойних і просмоленими) стінками. |
Тріщина усушки | Радіально спрямована тріщина, що виникає в зрубаній деревині при сушінні Примітка: Від метикових та морозних тріщин відрізняється меншою протяжністю по довжині сортименту (зазвичай не більше 1 м) і меншою глибиною. |
Бічна тріщина | Тріщина, що виходить на бічну поверхню сортименту або на бічну поверхню і торець (або торці) |
Пластева тріщина | Бічна тріщина, що виходить на пласть або на пласть і торець |
Крайкова тріщина | Бічна тріщина, що виходить на кромку або на кромку і торець |
Торцева тріщина | Тріщина, що виходить на торець (або торці) і не має виходу на бічну поверхню |
Ненаскрізна тріщина | Тріщина, що виходить на бічну поверхню сортименту або на одну бічну поверхню і торець |
Неглибока тріщина | Ненаскрізна тріщина в круглих лісоматеріалах глибиною не більше 1/10 діаметра відповідного торця, але не більше 7 см, а в пилопродукції чи деталях – глибиною не більше 5 мм, в пилопродукції чи деталях товстіше 50 мм – не більше 1/10 її товщини |
Глибока тріщина | Ненаскрізна тріщина в круглих лісоматеріалах глибиною більше 1/10 діаметра відповідного торця і в круглих лісоматеріалах товстіше 70 см – більше 7 см, а в пилопродукції чи деталях – глибиною більше 5 мм, в пилопродукції чи деталях товстіше 50 мм – більше 1/10 її товщини |
Наскрізна тріщина | Бічна тріщина, що виходить на дві бічні поверхні або має два виходи на одну бічну поверхню сортименту |
Зімкнута тріщина | Тріщина шириною не більше 1,0 мм |
Тріщина, що розійшлася | Тріщина шириною більше 1,0 мм |
Так само вважається, що відсоток усадки деревини і тріщини, які утворюються після усадки, багато в чому залежать від типу будівельного матеріалу, який був вибраний. Найнижчий відсоток усадки дають будинки, які були побудовані з клеєного бруса або профільованого бруса камерної сушки.
У будинках побудованих із звичайного бруса, профільованого бруса (що не піддавався камерній сушці) та оциліндрованих колод тріщини будуть. Це відповідає ГОСТу 2140-81 «Видимі пороки деревини»
Нижче наведена таблиця, яка була витягнута з ГОСТу 2140-81. Згідно з яким, всі пиломатеріали діляться на три групи: круглі пиломатеріали, пилопродукція та деталі, шпон.
У таблиці наведено:
Перша графа – круглі лісоматеріали;
Друга графа – пилопродукція та деталі;
Третя графа – шпон;
2. Тріщини | 2.1. Тріщина | + | + | + | |
За типами | |||||
2.1.1. Метикова | + | + | – |
||
2.1.1.1. Проста метикова | + | + | – |
||
2.1.1.2. Складна метикова | + | + |
– |
||
2.1.2. Відлупна | + | + |
– |
||
2.1.3. Морозна та від удару блискавки | + | + |
– |
||
2.1.4. Тріщина усушки | + | + |
– |
||
За положенням в сортименті | |||||
2.1.5. Бічна | + | + |
– |
||
2.1.5.1. Пластева | – | + |
– |
||
2.1.5.2. Крайкова |
– | + | – |
||
2.1.6. Торцева | + | + |
– |
||
За глибиною | |||||
2.1.7. Ненаскрізна | + | + |
– |
||
2.1.7.1. Неглибока | + | + | – | ||
2.1.7.2. Глибока | + | + | – | ||
2.1.8. Наскрізна | – | + | – | ||
За шириною | |||||
2.1.9. Зімкнута | + | + | + | ||
2.1.10. Що розійшлася | + | + |