
Можна сказати навіть більше: усадка та усушка – це природні та невід'ємні властивості деревини. І від цього нікуди не дітися.
Що ж таке усадка дерев'яного будинку? За яким закономірностям протікає усадка дерев'яного будинку?
Технологія усадки та усушки дерев'яного будинку наступна. Після того, як дерев'яний будинок побудований, в деревині у великій кількості знижується пов'язана волога, внаслідок чого деревина попросту починає всихати. Існує таке наукове поняття, як границя гігроскопічності, яка в свою чергу і є границею усадки та усушки (гігроскопічний – здібний поглинати вологу; те ж, що і гігроскопічний)
Відповідно до Держстандарту 16483.7, метод визначення гігроскопічності деревини визначається за формулою:
W= ((m1-m2)/(m2-m))*100
Вологість (W) у відсотках обчислюють з округленням до 1%
де m – маса бюкси, г;
m1 – маса бюкси зі зразком після зволоження, г;
m2 – маса бюкси зі зразком після висушування, м.
За границю гігроскопічності випробовуваної деревини приймається середнє значення вологості всіх одночасно випробуваних зразків.
Статистичну обробку дослідних даних виконують відповідно з ДЕСТ 16483.0.
Так само слід пам'ятати: усадка та усушка деревини в різних напрямках проходить по-різному. Наприклад, найбільш найменший показник усадки та усушки спостерігається в напрямку по довжині волокон. Величина усадки та усушки пропорційна обсягу вологості, що випарувалася з поверхні деревини. Породи, які відрізняються великою щільність, мають найбільший відсоток усадки та усушки.

Наукові визначення тріщин:
Тріщина** | Розрив деревини вздовж волокон |
Метикова тріщина Ндп. Метик |
Радіально спрямована тріщина в ядрі, що відходить від серцевини і має значну протяжність по довжині сортименту Примітки: 1. Виникає в зростаючому дереві і збільшується в зрубаній деревині при сушінні. 2. У круглих лісоматеріалах спостерігається на торцях; в пилопродукції або деталях – як на торцях, так і на бічних поверхнях, де зазвичай має вигляд довгих ланцюжків переривчастих тріщин, розділених вузькими перемичками. |
Проста метикова тріщина | Метикова тріщина, розташована на торці сортименту в одній площині по радіусу або діаметру |
Складна метикова тріщина Зірчаста тріщина |
Метикова тріщина, що складається з однієї або декількох тріщин і розташована на торці сортименту в різних площинах |
Відлупна тріщина Ндп. Відлуп |
Тріщина, що проходить між річними шарами, що виникає в ядрі зростаючого дерева Примітки: 1. Збільшується в зрубаній деревині при сушінні. 2. Спостерігається на торцях у вигляді дугоподібних та кільцевих тріщин, на бокових поверхнях – у вигляді поздовжніх тріщин |
Морозна тріщина Ндп. Морозобоїни |
Радіально спрямована тріщина, що проходить з заболоні в ядро і має значну протяжність по довжині сортименту Примітки: 1. Виникає в зростаючому дереві під впливом низьких температур і супроводжується утворенням на стовбурі характерних валиків та гребенів деревини та кори, що розрослися. 2. У круглих лісоматеріалах спостерігається на бічній поверхні у вигляді довгих та глибоких тріщин, на торцях – у вигляді глибоких (зазвичай до серцевини) радіальних тріщин з розширеними біля них річними шарами; в пилопродукції або деталях – у вигляді довгих радіальних тріщин з викривленими біля них річними шарами і темними (а у хвойних і просмоленими) стінками. |
Тріщина усушки | Радіально спрямована тріщина, що виникає в зрубаній деревині при сушінні Примітка: Від метикових та морозних тріщин відрізняється меншою протяжністю по довжині сортименту (зазвичай не більше 1 м) і меншою глибиною. |
Бічна тріщина | Тріщина, що виходить на бічну поверхню сортименту або на бічну поверхню і торець (або торці) |
Пластева тріщина | Бічна тріщина, що виходить на пласть або на пласть і торець |
Крайкова тріщина | Бічна тріщина, що виходить на кромку або на кромку і торець |
Торцева тріщина | Тріщина, що виходить на торець (або торці) і не має виходу на бічну поверхню |
Ненаскрізна тріщина | Тріщина, що виходить на бічну поверхню сортименту або на одну бічну поверхню і торець |
Неглибока тріщина | Ненаскрізна тріщина в круглих лісоматеріалах глибиною не більше 1/10 діаметра відповідного торця, але не більше 7 см, а в пилопродукції чи деталях – глибиною не більше 5 мм, в пилопродукції чи деталях товстіше 50 мм – не більше 1/10 її товщини |
Глибока тріщина | Ненаскрізна тріщина в круглих лісоматеріалах глибиною більше 1/10 діаметра відповідного торця і в круглих лісоматеріалах товстіше 70 см – більше 7 см, а в пилопродукції чи деталях – глибиною більше 5 мм, в пилопродукції чи деталях товстіше 50 мм – більше 1/10 її товщини |
Наскрізна тріщина | Бічна тріщина, що виходить на дві бічні поверхні або має два виходи на одну бічну поверхню сортименту |
Зімкнута тріщина | Тріщина шириною не більше 1,0 мм |
Тріщина, що розійшлася | Тріщина шириною більше 1,0 мм |
Так само вважається, що відсоток усадки деревини і тріщини, які утворюються після усадки, багато в чому залежать від типу будівельного матеріалу, який був вибраний. Найнижчий відсоток усадки дають будинки, які були побудовані з клеєного бруса або профільованого бруса камерної сушки.
У будинках побудованих із звичайного бруса, профільованого бруса (що не піддавався камерній сушці) та оциліндрованих колод тріщини будуть. Це відповідає ГОСТу 2140-81 «Видимі пороки деревини»
Нижче наведена таблиця, яка була витягнута з ГОСТу 2140-81. Згідно з яким, всі пиломатеріали діляться на три групи: круглі пиломатеріали, пилопродукція та деталі, шпон.
У таблиці наведено:
Перша графа – круглі лісоматеріали;
Друга графа – пилопродукція та деталі;
Третя графа – шпон;
2. Тріщини | 2.1. Тріщина | + | + | + | |
За типами | |||||
2.1.1. Метикова | + | + | – |
||
2.1.1.1. Проста метикова | + | + | – |
||
2.1.1.2. Складна метикова | + | + |
– |
||
2.1.2. Відлупна | + | + |
– |
||
2.1.3. Морозна та від удару блискавки | + | + |
– |
||
2.1.4. Тріщина усушки | + | + |
– |
||
За положенням в сортименті | |||||
2.1.5. Бічна | + | + |
– |
||
2.1.5.1. Пластева | – | + |
– |
||
2.1.5.2. Крайкова |
– | + | – |
||
2.1.6. Торцева | + | + |
– |
||
За глибиною | |||||
2.1.7. Ненаскрізна | + | + |
– |
||
2.1.7.1. Неглибока | + | + | – | ||
2.1.7.2. Глибока | + | + | – | ||
2.1.8. Наскрізна | – | + | – | ||
За шириною | |||||
2.1.9. Зімкнута | + | + | + | ||
2.1.10. Що розійшлася | + | + |