Японський стиль архітектури

Характерний стиль японської архітектури полягає в широкому використанні дерев'яних конструкцій, з масивними скатами дахів і тонкими стінами. Це все пов'язано з особливими умовами погоди Японії, з теплим кліматом частими дощами. Ще враховувалася і сейсмічність архіпелагу, яка актуальна і зараз.
 
Найдавнішими спорудами, що збереглися до нашого сьогодення, є синтоїстські храми Ідзумо та Ісе. Обидва храми дерев'яні, мають практично плоскі двосхилі дахи, захищаючи будівлю від усякої негоди. Храм Ідзумо – найбільше спорудження, його висота двадцять чотири метри.

Чималий вплив на Японську архітектуру зробив буддизм. Буддизм привніс багато різних нововведень, збагативши і розвинувши японський стиль. Наприклад, стали зводити будівлі на фундаменти з каменю. Раніше будівлі споруджувалися на дерев'яних, глибоко вкопаних в землю, палях, які сильно обмежували розміри споруд.

Нове нововведення набагато розширило можливості будівельної архітектури Японії. Приблизно з періоду Асука, почали поширюватися з піднятими кутами і зігнутими до неба поверхнями даху, без яких не можливо сьогодні уявити жодного японського храму і пагоди.

Пам'ятники Японської старовинної архітектури завжди будувалися з дерева. Така індивідуальність далекосхідної архітектури цілком залежна від ряду особливих причин. І однією з них є сейсмічна динамічність. Дерево дозволяє оптимально злити творіння людських рук і природне творіння воєдино – в ландшафт навколишніх споруд, який створює ландшафтний архітектор.

Гармонійне комбінування архітектури і пейзажу, що складаються з одного матеріалу, як би стають одним цілим. Храм-монастир, повністю з'єднується з навколишнім його гаєм, і як би постає її рукотворним продовженням.

Лісова середа найприроднішим способом вкрадається в життєвий простір жителів Японії і як мистецтво. Звичайний стовбур живого дерева, штучно стає опорою японської традиційної хатини або сільської каплички, зберігаючи незмінну пишність індивідуальної фактури.

3 ролика з youtube про японський стиль архітектури: