Тимчасовий будинок молитви для черниць Сен Лу (Швейцарія) – Localarhitecture

Влітку 2007 року, архітектурне бюро Localarhitecture та архітектор Danilo Mondada підписали контракт на реставрацію монастиря суспільства черниць Сен Лу. Умови контракту передбачають повну реставрацію історичної будівлі, включаючи головний громадський будинок молитви.

Відразу ж стало очевидним, що монастир доведеться закрити на період будівельних робіт, а точніше на 18 місяців з початку 2008 року. Але, щоб релігійні служіння тривали в такий період, архітектори запропонували побудувати тимчасовий будинок молитви.


Архітектурне бюро Localarhitecture, у якого особливий інтерес до конструкцій з колод і нові структурні підходи, створило собі ім'я завдяки кільком роботам з вивчення класичних та сучасних прийомів дерев'яного будівництва. У такій ситуації архітектори бюро віддали перевагу працювати спільно з Hani Buri та Yves Weinand з лабораторії IBOIS федеральної політехнічної школи Лозанни EPFL (École Polytechnique Fédérale de Lausanne). Їх постійно проводжувані дослідження з складаних конструкцій здалися особливо цікавими і підходящими до цього проекту.

Група фахівців розробила структуру з використанням панелей з брусу, завдяки яким стало можливим покрити великі площі якісними деталями. Форму розробили за допомогою обчислень спеціальних комп'ютерних програм для несучої конструкції, визначили відповідні розміри і завантажили дані в машину, яка вирізає панелі з брусу 6-сантиметрової товщини.


Побудований прямо на землі, новий дім молитви витончено і акуратно вписується в ландшафт. Будівля, що знаходиться у напрямку східно-західної долини і відкрита на кожному кінці, пропускає достатню кількість сонячного світла.

Відтворюючи традиційний план протестантських церков з варіаціями ширини і висоти між трансептом та нефом, проект передбачає створення приміщення, чиї горизонтальні і вертикальні розміри змінюються за допомогою безлічі складок (згинів) як у орігамі, які надають ритмічність інтер'єру та екстер'єру будівлі.

Складчастий об’єм породжує широкий горизонтальний простір біля входу, роблячи його вертикальним по відношенню до центру будинку молитви. Кожна складка на фасаді відбиває світло по-різному і, таким чином, підкреслює збільшення і продовження об’єму. Конструкція виділяє внутрішній простір завдяки ефекту падіння-відбиття світла.


Прозорі пластикові панелі на зовнішніх бокових сторонах фронтону, покритих матеріалом, пропускають денне світло в дім молитви. Оформлення прямими та діагоналями нагадує структуру вітражного вікна.

Дерев'яний дім молитви у Сен Лу – це перша повномасштабна будова, яка поєднує дизайн і структурний аналіз, заснований на комп'ютерному методі створення нових геометричних форм, а також це яскравий приклад просторового переосмислення традиційного релігійного приміщення у поєднанні з відповідним навколишнім середовищем.