За законами природи: особняк в стилі мінімалізм

Автори проекту:
архітектори: Роман Леонідов, Зоя Самородова, Наталія Верік
(«Архітектурне бюро Романа Леонідова»)

Загальна площа: 538 м²

Основу стилістичного і архітектурного вирішення цього особняка склали головні принципи мінімалізму – просторова свобода, функціональність і природні оздоблювальні матеріали.


Проект цього заміського будинку став вже другою спільною роботою замовників і «Архітектурного бюро Романа Леонідова». Як і в першому випадку, інтер'єр було вирішено виконати в стилі мінімалізм, прихильником якого є господар будинку. Саме цей напрямок найбільш яскраво втілює у своїх принципах те, яким уявляли собі ідеальний інтер'єр замовники: виразна лаконічність, функціональність та відкриті, вільні простори. Для дому було обрано мальовничу земельну ділянку посеред соснового бору.

«Нашою метою було створити функціональний інтер'єр, який був би максимально інтегрований в навколишнє середовище. Цей фактор визначив і планувальні критерії, і вибір матеріалів обробки», – пояснює Роман Леонідов. Будинок складається з двох блоків, розташованих під кутом один до одного і з'єднаних критим переходом-галереєю. Таке пластичне просторове рішення дозволило не порушити природну красу ландшафту і зберегти більшу частину дерев на ділянці.
 
Громадський блок представляє собою єдиний об'єм, на першому поверсі якого знаходиться зона вітальні та їдальні. Над кухнею – антресоль, де облаштована бібліотека. «У цьому проекті ми хотіли зробити простір максимально відкритим, і найбільш яскраво це прагнення втілено в інтер'єрі громадського блоку. Відсутність внутрішніх перегородок і міжкімнатних дверей в поєднанні з великою площею скління працює на створення єдності внутрішнього і зовнішнього просторів», – пояснює Роман. Оточуюча громадський блок відкрита тераса візуально розширює вітальню: коли вікна відчинені, створюється відчуття перетікання вітальні в ландшафт. Бібліотека на другому рівні з'єднана переходом з приватними апартаментами господарів – малою вітальнею, дитячими та батьківською спальнями. Кабінет та гостьова спальня, а також технічні приміщення займають перший поверх приватного блоку. Щоб нівелювати межі між навколишнім простором та інтер'єром, для оздоблення фасадів та внутрішніх приміщень використовувалися аналогічні природні матеріали. Частково фасад будинку облицьований диким каменем. З цього ж матеріалу виготовлений і високий портал каміна у вітальні. Ефектною деталлю інтер'єру є дерев'яні несучі конструкції. Природна, необроблена фактура дерева підкреслює безперервність інтер'єру і пейзажу за межами будинку.


Для зовнішнього оздоблення використовувалася модрина, а підлога в житлових приміщеннях викладена тонованим дубом. Стіни і фасади будинку крім дикого каменю оброблені темною цеглою, модриною, а також оштукатурені і пофарбовані у світлі тони. Різні фактури оздоблювальних матеріалів роблять лаконічні архітектурні форми простору більш різноманітними і одночасно наповнюють його домашнім затишком. У спокійній колірній гамі інтер'єру переважають теплі натуральні відтінки – бежевий, молочний, коричневий, білий. Ці стримані тони доповнені більш насиченими кольорами – синім (диванна група перед каміном) і контрастним поєднанням чорного і червоного (в хазяйській ванній кімнаті). За словами авторів проекту, стиль особняка можна охарактеризувати як функціональний мінімалізм. Відповідно до обраної концепції в інтер'єрі домінують строгі лінії та геометричні площини, а архітектурні деталі надають йому виразність, що дозволяє домогтися поставленої мети – створити відкритий, наповнений повітрям і світлом інтер'єр.

 
Роман Леонідов:

«Обраний замовником стиль мінімалізм визначив лаконічність архітектурних прийомів, використаних в процесі створення цього проекту. Великі вітражні вікна допомагають зробити інтер'єр частиною навколишньої природи, а натуральні матеріали, присутні в оздобленні та фасадів, і внутрішніх приміщень, сприяють цілісному сприйняттю будинку».