Найвидатніший етнографічний музей в Україні – Пирогово

Пирогово знаходиться території Голосіївського району Києва і бере свою назву від села з такою ж назвою, заснованому тут щонайменше у сімнадцятому столітті. Тут заснували музей народної архітектури та побуту країни прямо під відкритим небом, де можна побачити безліч різних пам’ятників культури всіх регіонів України.

Точної інформації про виникнення назви цієї місцевості немає, хоча відверто напрошується зв’язок з пирогами або пиріжками. Зв’язок такого роду швидше за все побічний. У давнину було популярне особливе мито – Пирогова, і накладалася воно на користь податківців. Археологічні дослідження пов’язують заселення місцевості з Бронзовим століттям. Поселення вперше згадано, як Пирогівка, в 1627 році, як земля Києво-Печерської лаври. Швидше за все, територія була князівським презентом монахам-пустельникам. У 1720 році село згадується, як Пирожов. У 1957 році територію включили в межі міста Києва, віднісши до Голосіївського району. У нинішньому Києві Пирогово розляглося між Китаєво, Голосієво, Феофанією, Церковщина і Червонопрапорної вулицею. Історична Пироговська дорога в даний період часу включена до складу вулиць Столичне шосе і Новопирогівська.

Пирогово – це слово близьке кожному киянину і гостям столиці з усього світу. Так вони іменують парк-музей архітектури та побуту під Києвом. Насправді, Пирогово – селище, з яким межує ця цікава установа. А саме воно носить сухе назву «Музей народної архітектури та побуту НАН України». Його територія – 150 га, де розташовано близько 300 об’єктів. Ймовірно, це найбільший у світі музей під відкритим небом (їх називають – скансен). Достовірно відомо, що він найграндіозніший у Східній Європі. Щоб оглянути тут все, простої екскурсії на три години ніяк не вистачить. Крім площі, київський музей вирізняється серед інших тим, що його експозиція представляє всю країну, а не тільки один регіон. Млини Пирогово знамениті на всю Україну, і вже давно є об’єктом уваги багатьох фотографів, що не дивно – млини просто шикарні.

Ще одна яскрава відмінна риса Пирогово – театралізовані постановки. Інші музеї роблять ухил на експозиції культури і лише зараз стали переймати київський досвід знайомства туристів з давніми народними звичаями. Тут скрізь звучать народні пісні, часто можна зустріти народних умільців в роботі і поспостерігати за вишивальницями, ткачихами, різьбярами, ковалями, гончарями, склодувами, майстрами плетіння. Завжди можна придбати вишиванки, рушники, посуд та іграшки з кераміки, посуд і прикраси.

У Пирогово проводиться більше двадцяти свят на рік – народних і релігійних, як християнських, так і язичницьких. П’ять старовинних церков завжди відкриті: тут проводять служби, вінчають молодят, хрестять людей.

Під час ярмарків на площі Пирогово часто можна побачити людей у національних костюмах, можна і для себе вибрати прямо тут – ручної роботи майстерно майстрів, і не тільки одяг, але і капелюх, і сумку, і навіть постоли – і що-небудь для будинку: подушки, килимки й багато чого цікавого. Тут можуть навчити ліпити горщики або впоратися з яким-небудь іншим майстерністю

Всі об’єкти музею Пирогово – справжні, за невеликим винятком, твори народної дерев’яної архітектури, привезені сюди з усіх областей України. Символом України-житниці є красивий пагорб із вітряними млинами, старовинними хатами і церквами. Варто зізнатися, що саме млини мене вразили найбільше.

Ідея про створення Музею Пирогово належить Герою України П. Т. Тронько. У 1976 році з його ініціативи відбулося відкриття Музею. Експозицію почали збирати з 1969 року. Зараз музей носить статус державного і знаходиться під опікою Інституту мистецтв Національної Академії Наук України

Територія музею поділилася на сектори, які представляють народну архітектуру і побут певного регіону країни. Тут виділено шість етнографічних регіонів: «Середнє Придніпров’я», «Полтавщина і Слобожанщина», «Полісся», «Поділля», «Південь», «Карпати». Також присутні експозиції «Вітряки», «Ярмарковий поле» і «Сучасне село».

Експонати-зразки житла селян і дерев’яні церкви несуть у собі елементи народного начиння, що формують уявлення про побут в українських селах. Тут можна придбати вироби сучасних майстрів народного мистецтва, звичайно зроблені на місці інструментами, показаними в музеї

У Пирогово показана України XVIII – початку XX століть, сільська країна. А експозиція «Сучасне село» знайомить з архітектурою 60-70-х років минулого століття. Службовці музею створювали і декорували будинку продукцією фабрик з тих областей, які представляють садиби. Можна з упевненістю сказати, що це детальний макет. А ось старовинні хати – оригінал. Їх розбирали з усіх частин України по шматочку, маркували, перевозили в Пирогово і тут відтворювали в оригінальному вигляді. Найдавніший експонат – хата 1587 з піччю, найстаріший пам’ятник народного будівельного мистецтва на території всього колишнього Радянського Союзу. Також серед незвичайних експонатів – хата родичів Тараса Шевченка.

Ключове джерело доходів музею – це плата за вхід. Тим не менш, далеко не всі відвідувачі за вхід платять. На території можна навіть зустріти нелегальних «поводирів», які не тільки знайомлять туристів з пам’ятками, збираючи гроші у власну кишеню, а й проводять їх у музей «таємними стежками» через лази в огорожі за півціни. Основний інтерес для туристів складають культурні заходи. Відтворення обрядів кожен раз привертає в Пирогово тисячі відвідувачів. Наприклад, взяти участь в масниці щороку збирається більше десяти тисяч гостей.

Музейна каса також поповнюється за рахунок фото-, відео-і кінозйомок мальовничої природи Пирогово. За звичайну любительську зйомку потрібно заплатити 20 грн. Правда, за всіма встежити фотографами неможливо – майже всі вони на вході запевняють адміністрацію, що навіть не знімуть кришку з об’єктиву

Можна взяти напрокат коня і помандрувати по території на бричці (так у селі називають віз)

Як добратися в Пирогово:
Від станції метро «Либідська» до музею на тролейбусі № 11, маршрутному таксі № 172 (з Ленінградської площі), маршрутка № 156 (з Софіївської площі)