Система опалювання дерев'яного будинку

Початковий етап облаштування опалювальної системи дерев'яного будинку - створення проекту опалення, який включає теплотехнічні та гідравлічні розрахунки.

Теплотехнічна частина повинна враховувати всі характеристики побудованого будинку: кількість поверхів, матеріал стін (брус, колода), теплоізоляційний і покрівельний матеріал, тобто все те, що необхідно для точного розрахунку тепловтрат будинку. На підставі цих даних визначається необхідна потужність котла для опалення, радіаторів і конструкція трубопроводу (труб).

Гідравлічна частина проекту призначена для правильного вибору циркуляційного насоса. Такі дані, як перетин трубопроводів, радіаторів, їх матеріали, що безпосередньо впливають на рух води і її опір, беруть в основу для підбору циркуляційного насоса.

Як гідравлічні розрахунки, так і розрахунки тепловтрат базуються на певних коефіцієнтах і даних спеціалізованих довідників. Саме тому проект системи опалення рекомендується замовляти у фахівців, а не створювати самостійно, тому що найменша неточність може негативно позначитися на ефективності роботи опалювальної системи і термін її експлуатації.


У проекті опалення вказується також і спосіб розведення труб - двотрубний паралельний або променевої (колекторний).

При двотрубному до кожної батареї підходять дві труби - пряма і обратка. Гаряча вода по прямій трубі надходить в радіатор, нагріває його і виходить, потрапляючи в обратку. Після цього вона по прямій рухається до наступного радіатора, до нього ж підводиться загальна труба обратки і т. д. Цей спосіб найчастіше застосовується у будинку загальною площею до 200 м2.

Якщо площа будинку більше 200 м2, то можна використовувати променевої спосіб розводки труб. У цьому варіанті до кожного радіатора безпосередньо від труб котла підводяться пряма труба і обратка. Променева розводка дозволяє добре прогріти всі батареї, на відміну від двотрубної паралельної, де гаряча вода, надходячи до останніх радіаторів, встигає охолонути. Крім того, при променевої розводці можна відключити один радіатор (наприклад, для ремонту), не відключаючи при цьому всю систему опалення.

Діаметр труб вибирається і розраховується індивідуально для кожного випадку - він може бути однаковим по всій системі опалення, а може поступово зменшуватися від першого до останнього радіатора для більш рівномірного розподілу теплоносія, так як тиск води, що рухається по системі опалення, поступово зменшується.

Після розрахунку проекту, вибору котла, насоса, визначення способу розведення труб і покупки всіх необхідних матеріалів приступають до монтажу системи опалення.


Починається монтаж дерев'яного будинку з установки приладів опалення згідно зі схемою проекту. Для цього в місцях планованої установки радіаторів розміщують кріплення. У дерев'яному будинку рекомендується використовувати кронштейни, на які вішають батареї. При виборі приладів опалення необхідно також враховувати і місце їх знаходження - під підвіконням, в ніші за декоративною панеллю або на стіні, так як це безпосередньо впливає на кількість тепловтрат.

Радіатори за декоративною (облицювальної) панеллю несуть тепловтрати до 15%. Причому після установки опалювального приладу в лицювальної панелі роблять отвори знизу і зверху для руху повітря. Перш ніж розміщувати кронштейни або інші елементи кріплення, потрібно точно розрахувати місце розташування опалювального приладу - рекомендується встановлювати радіатори на відстані не менше 10 см від підлоги та 5 см від стіни. Полегшити цей процес можна за допомогою шаблону, вирізаного з листа фанери, який має розмір, відповідний розміру батарей або трохи більше. У ньому просвердлюють отвори в місцях монтажу кронштейнів і прикладають до стіни, після чого через ці отвори в стіні просвердлюють гнізда для кріплення.

Алюмінієві радіатори рекомендується встановлювати не рівно по горизонталі, а з маленьким ухилом, щоб кран для спуску повітря знаходився трохи вище лінії горизонту Це змушує повітря, що з'явився в системі опалення, накопичуватися безпосередньо біля крана спуску - прогрів батареї стає більш рівномірним. Краном спуску повітря користуються найчастіше при запуску системи опалення для запобігання появи повітряної пробки. Крім того, при нерівномірному температурному режимі теплоносія (наприклад, у випадку різких перепадів температури повітря на вулиці) власникові будинку доводиться зменшувати або збільшувати температуру води, що призводить до постійних перепадів тиску теплоносія. Як наслідок, в системі з'являються повітряні пробки, від яких позбавляються за допомогою крана спуску на одній або кількох батареях.

Існує кілька способів підключення радіаторів - бічне, нижнє, діагональне і сідальне.

При бічному з'єднанні до верхнього патрубка радіатора приєднують пряму трубу (подачі). Теплоносій, пройшовши через весь опалювальний прилад і передавши йому все тепло, виходить в обратку, яка встановлюється з того ж боку, де і подача, але на нижньому патрубку радіатора. Для установки радіаторів потрібно монтажний комплект, що складається з заглушки, перехідників і крана для спуску повітря. На радіатори рекомендується встановити вентилі, регулюючі подачу води, і запірну арматуру.

Послідовність монтажу вентиля при бічному сполученні:

• на вентилі відкручують накидну гайку;
• за допомогою шестигранного ключа вкручують відповідну частину в радіаторі;
• використовуючи накидну гайку, на відповідну частину прикручують вентиль;
• на вентиль приєднують перехідну муфту або штуцер.

Якщо необхідно встановити сталевий панельний радіатор, то вентилі вкручуються безпосередньо в нього без використання монтажного комплекту.

При діагональному з'єднанні труба з подачею води встановлюється на верхній патрубок радіатора, а обратка - на нижній патрубок, але вже з іншого боку.

При сідальному з'єднанні труби встановлюються лише на нижні патрубки радіаторів. Через одну теплоносій потрапляє в батарею, а через іншу виходить з неї.

Нижнє з'єднання використовується на сталевих панельних опалювальних приладах, які мають спеціальную конфігурацію. У цьому випадку обидві труби встановлюються в нижній частині радіатора з одного боку.

При нижньому сполученні використовуються спеціальні кріплення - мультіфлекси.

Спочатку беруть відповідну частину («верхній конус») і вкручують у патрубок радіатора Використовуючи накидні гайки, на відповідну частину кріпиться мультіфлекс. За допомогою приєднувального комплекту трубопровід кріпиться до мультіфлексу.

Після установки радіаторів починається наступний етап - монтаж труб розводки.

Здійснюється він згідно зі схемою в проекті опалення. Спочатку виконується розмітка шляху установки труб. Металлопластакові та поліпропіленові труби повинні кріпитися на стіни за допомогою спеціальних утримувачів, так званих кліпс, які прикріплюються на саморізи по шляху прокладки труб. У них встановлюється труба, довжину якої після укладання уважно звіряють і в разі потреби обрізають зайве.

Залежно від схеми розводки труби з'єднують в різних місцях трійниками, фітингами, перехідниками і встановлюють у потрібних місцях крани, які дозволяють у разі потреби перекрити надходження теплоносія в певні ділянки будинку. Якщо трубу планується загнути, то використовують спеціальну пружину.

У самій нижній точці розводки труб обов'язково встановлюють зливні крани, які призначені для планового (після закінчення опалювального сезону) або аварійного (у разі виникнення непередбаченої ситуації) зливу води із системи опалення. Їх встановлюють на пряму трубу і обратку. Якщо ж система опалення з природною циркуляцією, то зливний кран монтують лише на обратку.

Якщо система опалення зі штучною циркуляцією, то на зворотну трубу перед котлом обов'язково встановлюють насос, а на ту, що подає - датчик тиску.

На заключному етапі здійснюють подлюченне труб до котла.

Після завершення всіх з'єднань опалювальну систему упресовують - перевіряють на працездатність і герметичність.


Для цього підключають насос до крана на прямій трубі (подає) і заливають воду, відкриваючи при цьому зливний кран на обратці. Коли почне текти вода, його закривають. Теплоносій продовжують заливати до тих пір, поки тиск не досягне потрібного рівня згідно з проектом опалення, після чого зупиняють воду і закривають кран на трубі подачі.

Для завершення обпресування необхідно перевірити і в разі потреби спустити повітря з усіх радіаторів, відкривши на них крани. Якщо планується газове опалення, то опресовування проводять спеціальні служби, які і здійснюють пробний запуск. Якщо ж котел опалення на твердому паливі, рідкому або електрокотел, то опресовування можна здійснювати і самостійно, прийнявши всі необхідні заходи безпеки.