Норвезький будинок: традиції та сучасність

Норвезький будинок – одне з найбільш практичних рішень для дому в країні з не дуже холодними зимами, але з великою кількістю снігу взимку і дощу влітку.

Багато в чому умови Норвегії нагадують клімат нашого північного заходу, а тому розповідь про особливості норвезького будинку може бути цікавою вітчизняним будівельникам.

Норвезький будинок – це оптимальне поєднання ціни, ефективності і якості споруди, помножене на збереження національних традицій домобудівництва.

Хоча у нас при згадці слів "норвезький будинок" відразу представляється масивний зруб-лафет з характерною норвезькою рубкою замків, насправді типовий норвезький будинок виглядає зовсім по-іншому.

Точно так само від норвезьких будинків відрізняються і норвезькі дачі.

Зараз наша розповідь піде про справжні норвезькі житлові будинки:
Норвезький будинок XIX століття з прибережних районів практично нічим не відрізняється від будинків північно-європейських сусідів. Прості форми, гострокутні дахи, черепична покрівля. Білий колір норвезького будинку в XIX столітті говорив про спроможність норвезького домовласника: імпортована біла фарба коштувала в сімдесят разів дорожче червоної вохри, що виготовляється на місцевій сировині. Тому більшість скандинавських будинків мала (і має) характерний червоно-коричневий охристий колір. Білу фарбу купували тільки для лиштв. Втім, був ще й варіант, коли в білий колір фарбували тільки головний фасад норвезького будинку.
Післявоєнний (WWII) норвезький будинок відрізняється лаконічністю форм і скромними розмірами. Втім, стриманість і ощадливість завжди були властиві норвежцям. Норвезький будинок насамперед зручний, раціональний і недорогий в будівництві та експлуатації. У норвезькому будинку, як правило, немає нічого зайвого. Це стосується як зовнішнього оздоблення, так і інтер'єрів, про які ми поговоримо окремо.
Післявоєнні норвезькі будинки мали невелику площу і часто були фабричного виробництва із дерев'яних панелей. Вище наведено план типового післявоєнного норвезького будинку (1949 р.). На плані видно характерну рису всіх норвезьких будинків: об'єднання кухні і їдальні в один простір.
Особливою любов'ю норвежців після війни стали користуватися будинки в американському стилі ранчо. Цій любові до такого типу будинків є кілька пояснень. По-перше, на рубежі XIX-XX століть близько 800 тис. норвежців емігрували в США. Після другої світової війни багато з них або їх нащадків повернулися в Норвегію, і принесли з собою найпоширеніший післявоєнний архітектурний стиль масової забудови в США. Цікаво, що в даний час у США живе більше норвежців, ніж у самій Норвегії.
По-друге, компонування будинку в стилі ранчо дуже добре припала до душі норвежцям: адже приземкуваті витягнуті будинки з великою загальною житловою кімнатою, суміщеною з кухнею та їдальнею, з маленькими спальнями – це є не що інше, як сучасне прочитання класичного норвезького "довгого" будинку вікінгів. На малюнку наведено планування сучасного норвезького "майже-довгого" будинку.
Попередниками "довгих" будинків норвезьких вікінгів були будинки, дах яких споруджували з перевернутого "довгого" човна вікінгів. Тому форма покрівлі "довгого" норвезького будинку зберегла традиційну форму човна. Стіни будинку були зроблені з тесаних колод, поставлених вертикально (бочарна стіна). Спочатку норвезький "довгий" будинок не був розділений на приміщення (там же тримали худобу), але в процесі еволюції цих будинків в них стали вигороджувати маленькі спальні. Традиції маленьких спалень, які легко протопити, в норвезьких будинках збереглися до цих пір.
У середні століття традиційний норвезький довгий будинок трансформувався з будови рамної конструкції в зруб характерної норвезької рубки. По компоновці це був той самий "довгий" будинок з хлівом для худоби зблокованим з будинком. Традиційний чорний колір, який перекочував і на сучасні норвезькі будинки – це колір деревної смоли, якою захищали деревину.
Норвезький "довгий" будинок у сучасній (XX століття) двоповерховій інтерпретації в класичних норвезьких кольорах: охра і білий.
У Норвегії існує дві категорії будинків: будинки для постійного проживання і будинки для відпочинку у горах ("дачі" в нашому руському розумінні). Деякі норвезькі будинки для відпочинку виглядають як повноцінні житлові будинки – відрізнити їх можна лише за флагштоком з норвезьким вимпелом. Коли домовласник приїжджає на відпочинок – вимпел піднімається на флагштоку. Однак більшість норвезьких "дач" продовжують традицію старовинних невеликих пастуших будиночків в горах, куди влітку йшли жінки з дітьми, щоб випасати худобу та заготовляти припаси на зиму. Для багатьох норвежців літнє життя у гірському будиночку є найщасливішим періодом дитинства.
У деяких норвезьких дачних будинках власники свідомо не проводять електрику (хоча воно доступно практично повсюдно – в Норвегії держава допомагає, а не перешкоджає електрифікації будинків, не вводить "соціальні норми" на споживання електроенергії, не вбиває малий бізнес гігантським штрафами "бездоговірне" споживання електрики тощо) Справа в тому, що норвежці під час своїх вихідних хочуть бути ближче до природи та відтворити автентичну атмосферу старовини у своїх будиночках. У місцях, де електрика підвести дійсно неможливо (високо в горах), норвежці ставлять системи автономного будинку (сонячні батареї) і привозять газ у балонах.
Такі великі і багаті дачні будинки як на знімку – відносно рідкі в Норвегії. Як і в інших скандинавських країнах, в Норвегії хизуватися своїми статками і будувати одіозні палаци-замки вважається поганим тоном. Великий і багатий будинок буде мати точно таке ж конструктивне рішення, як і звичайний будинок: каркас, утеплений мінеральною ватою, обшитий фарбованою неструганою дошкою: будинок норвежця простий і функціональний.
Якщо у домовласника власника більше фінансових коштів, то його будинок може бути більше, ніж у середнього норвежця (середня з/п – більше 3000 євро в місяць). Багатий норвезький домовласник швидше вкладе гроші не в розміри будинку і п'ятиметрової висоти паркан (в Норвегії огорож практично немає), а в гарну архітектуру та отримає один з сучасних норвезьких архітектурних шедеврів (на знімку робота норвезького архітектурного бюро WRB Architects ), а не подобу різномастих казкових замків з поганою пародією на Діснейленд, які так часто зустрічаються на просторах нашої країни.
У 1972 році Радою міністрів Норвегії було прийнято рішення не розвивати будівництво багатоповерхових будинків у Норвегії. Тому замість бетонних багатоповерхівок у Норвегії будували симпатичні двоповерхові таунхауси або приватні будинки. Для таких будинків не потрібні грандіозні ТЕЦ, шалені теплопроводи та інші не найбільш економічно раціональні комунальні рішення, заручником яких стала сучасна Московія.
Всупереч загальноприйнятій думці, рубані дерев'яні будинки з традиційного норвезького лафета не так широко поширені в Норвегії. У житловій забудові їх зустрінеш буквально одиниці. Найбільше будинків з лафета норвезької рубки зустрічаються у вигляді будинків-дач для відпочинку. Причина, мабуть, в природженій практичності норвежців: дерев'яні каркасні будинки набагато більш енергоефективні, ніж витончена з боків лафетною рубкою колода.
Переважна кількість норвезьких будинків будується за каркасною технологією. Перший або цокольний поверх може бути вилитий з монолітного бетону або складений з бетонних або керамзитобетонних блоків, якщо будинок стоїть на перепаді рельєфу. Другий поверх все одно буде каркасним. Цегляних або газо-керамзито – та інших бетонних будинків практично не будують. В умовах високої вологості, частих перепадів температур ці матеріали ведуть себе не так добре як каркасна конструкція. Так і страховка на цегляні будинки набагато дорожче...
Як видно на знімку, норвезькі каркасні будинки не будують з бруса 150 х 150 як люблять робити поважні вітчизняні будівельники. Міцність каркаса обумовлена не скільки завтовшки його елементів, а єдиною конфігурацією каркаса в цілому. Суху дошку каркаса норвезького будинку не поведе, як сирий брус. Такий каркас норвезького будинку не дасть усадку. Звичайно, що всі елементи каркаса норвезького будинку обробляються антисептиками, що у нас також часто ігнорують при звичайній будівельній гонці "швидше-ще швидше".
Утеплюють норвезькі будинки в основному скловатою місцевої фірми Glava.
Норми товщини утеплювача: покрівля та стіни 20 см. Присутня на ринку утеплювачів Норвегії і ековата. В деяких варіантах утеплення стін використовують утеплювач товщиною 198 мм + внутрішній шар утеплювача 50 мм.
Стіни у переважної більшості норвезьких будинків – як приватних, так і громадських – оброблені однаково: обшивка НЕСТРУГАНОЮ дошкою і багатошарове фарбування. Основні кольори фарбування стін норвезького будинку: білий, охра, чорний, коричневий. Норвежці провели дослідження і з'ясували, що нестругане дерево, на відміну від струганого, краще вбирає фарбу і набагато краще протистоїть впливу природно-погодних факторів, ніж стругане фарбоване дерево. А у нас всі обшивають стіни струганим блокхаусом і дивуються, чому з нього через 5 років починає фарба (антисептик) облуплятися...
Обшивка стін норвезького будинку проводиться дошкою горизонтально (корабельний тип), або вертикально (бочарний тип обшивки).
Основні типи фундаментів у Норвегії – це утеплена скандинавська (шведська) плита і дрібнозаглубленний стрічковий фундамент з монолітною плитою перекриттям першого поверху.
Фундамент на схилах, коли є ймовірність підпору ґрунтових вод зі схилу, обов'язково захищають пристінною дренажною мембраною. Не забувають і про пристінковий підземний дренаж.
В основному, покрівля норвезького будинку – це натуральний матеріал. Найрідше зустрічаються в Норвегії рулонні бітумні дахи, бітумна черепиця і як клас практично відсутній ондулін. Сланцева покрівля вельми поширена на норвезьких будинках – адже в Норвегії видобувають свій власний сланець. Втім, і в нашій країні є сланець, тільки красивих і довговічних сланцевих покрівель в ній чомусь не спостерігається...
Дерев'яна покрівля – досить рідкісний варіант в Норвегії. Найчастіше дерев'яну покрівлю можна побачити на норвезьких будинках для відпочинку або на туристичних об'єктах. Хоча, правильно влаштована і оброблена антисептиками дерев'яна покрівля нітрохи не менш довговічна, ніж той же улюблений у вітчизні ондулін з гарантованим терміном служби 15 років.
Один з найпоширеніших варіантів покрівлі норвезького будинку – це проста керамічна або керамічна глазурована черепиця.
Традиційна норвезька інверсійна зелена покрівля найчастіше зустрічається на норвезьких будинках для відпочинку або туристичних /громадських будівлях. На знімку: концертний зал біля будинку Едварда Гріга в Бергені.
На відміну від Швеції, де царює черепична або сталева фальцева покрівля, в Норвегії широко поширена металочерепиця. Майже всі металочерепичні покрівлі норвезьких будинків – чорного кольору: так покрівля норвезького будинку краще прогрівається і сніг з неї сходить швидше.
Металочерепиця на норвезьких будинках використовується не проста, а з захисним шаром з базальтової крихти: такий шар краще покрівлю захищає від УФ променів і кліматичних факторів.
Деякі види металочерепиці з базальтовим напиленням важко відрізнити по виду від натуральної черепиці. Зверніть увагу, що цвяхи кріплення металочерепиці забиті виключно по торцевим поверхням листів – це знижує ймовірність протікання покрівлі норвезького будинку.
Якісна цементно-піщана черепиця виглядає не гірше натуральної керамічної, а коштує набагато дешевше.
Господарські будівлі при норвезьких будинках покривають сталевим шифером – і тут ондуліну не знайшлося місця.
Є норвезькі будинки і з фальцевою сталевою покрівлею. Але більше всього фальцевих покрівель в Швеції і Фінляндії (на знімку фінський будинок з парку Сеурасаарі в Гельсінкі).
Найбільш дотепний варіант дешевої і міцної покрівлі: армована фарбована в масі фібробетонний виливок з листа звичайної металочерепиці. Бачив таку покрівлю в одиничному екземплярі – мабуть, це ноу-хау домовласника.
Опалення сучасного норвезького будинку це найчастіше електричні конвектори і теплі електричні підлоги. Традиційно в будинках ставлять каміни і чавунні буржуйки, які здатні швидко нагріти будинок. Димоходи сучасного норвезького будинку – це найчастіше димар Шиделя (керамічна модульна труба в базальтовій ізоляції всередині керамзитобетонного блоку). На сьогоднішній день це найбільш безпечна і надійна конструкція димоходу.
Старі цегляні димоходи реставрують гільзуючи їх сильфонною нержавіючою трубою або складовими гільзами з нержавійки. Оформлення пічних труб норвезького будинку традиційне: плоский лист сланцю на чотирьох каменях або цеглі, який притиснутий зверху бруківкою. Є варіанти бетонних складових дефлекторів для пічної труби, як на знімку.
Вентиляція виводиться на покрівлю з допомогою сталевих "димоходиків" – пластик на покрівлі норвезького будинку не в пошані. Є варіанти організації вентиляції норвезького будинку, коли кілька вентиляційних каналів виводиться в один такий протяжний ковпак, який вентилюється у верхній точці.
В житлових кімнатах норвезьких будинків вікна роблять панорамними: без палітурок та максимально можливого розміру, щоб сидячи у вітальні можна було відчувати єднання з навколишнім пейзажем.
Колористика інтер'єру норвезького будинку є продовженням навколишньої природи, яка входить в норвезький будинок через панорамні вікна. Про особливості сучасного норвезького інтер'єру можна буде прочитати в окремій статті.
Суцільні паркани навколо норвезького будинку зустрічаються вкрай і вкрай рідко – лише в тих випадках, коли без них не обійтися: наприклад поруч із жвавою транспортною магістраллю. У всіх інших випадках, якщо потрібно приховати норвезький будинок від чужих очей, влаштовується зелена жива огорожа. У більшості випадків паркани навколо норвезьких будинків просто відсутні або виконані в традиційному європейському стилі парканів.
Територія навколо норвезького будинку позначається при необхідності невисоким штахетником або низькою сіткою.

Сподіваємося, що вам сподобалася наша розповідь про норвезькі будинки.