У дерев’яній гуцульській хатині з екологічно чистої деревини, вистояної
кілька десятків років на Карпатському високогір’ї, можна жити навіть у
Чернівцях. Будиночок, який припав до душі, майстри розберуть високо в
горах, а змонтують там, де захоче клієнт.
Таке житло популярне і серед багатих людей, які цінують автентику й екологічну чистоту деревини, і серед молодих сімей – це дешевше і швидше, ніж нове будівництво.
– Пропонуємо добротні гуцульські хати з екологічно чистого і сухого дерева, збудовані 15-30 років тому, – розповідає власник агенції нерухомості Іван Одосій. – Обираємо помешкання винятково високо в Карпатах. Зазвичай із 10 хат підходить одна-дві. Основна вимога до будинків – щоби деревина була здоровою. Крім того, ми не візьмемо помешкання, у яких було скоєно вбивства, самогубства чи інші насильства, де траплялися історії, пов’язані з різною нечистю. Хату неодмінно освячуємо.
Деколи в Карпатах можна натрапити на справжні шедеври, наприклад, 300-річні хати з круглого дерева. Такі свого часу могли собі дозволити збудувати тільки дуже заможні гуцули. Часто клієнти висувають певні вимоги до майбутнього будинку, іноді оригінальні. Іван Одосій пригадує іноземця, який подорожував Україною з дозиметром і вимірював у всіх будиночках рівень радіації. За екологічністю йому підійшли хати лише в Карпатах.
Встановлення хатини на новому місці триває приблизно три-чотири місяці. Потім можна заселятися. А ось новому дерев’яному будинку потрібен час на акліматизацію. Його усадка може зайняти навіть п’ять років.
Збираючи гуцульську хатинку на новому місці, майстри зберігають автентичні традиції, але роблять помешкання більш цивілізованим. Будинок можна реконструювати частково або повністю. Як запевняє Іван Одосій, гуцульські хати добре піддаються реконструкції. Тому можна прокласти всі комунікації, зробити ванну, збудувати камін і мансарду.
Ціна питання
Хатина гуцульського виробництва в добротному стані коштує в середньому 5-8 тисяч доларів. Дерев’яну коробку можна купити за три тисячі.
Наприклад, для молодої родини можна обрати варіант готового для проживання будинку на 100 квадратних метрів, де є підлога, двері та вікна, за вісім тисяч доларів. Перевезення, встановлення фундаменту, збирання хати коштуватимуть ще 4-5 тисяч доларів. Якщо господарі хочуть добудувати мансарду, доведеться додати ще вісім тисяч доларів.
Вартість нового розбірного дерев’яного будинку – в середньому 120-150 доларів за квадратний метр. Фундамент, встановлення, оздоблення збільшать суму до 300 і більше доларів за квадрат.
Цікаво
Навіть 70-річна хата, збудована за гуцульськими технологіями, служитиме ще стільки ж, запевнюють майстри. Таємниця довговічності – в особливій заготівлі деревини. Гуцули будували свої хати зі смереки та ялиці. Деревину для майбутнього обійстя заготовляли тільки за сильних морозів – від мінус 15 градусів і нижче. І ніколи влітку. Кажуть, взимку вода зі стовбура опускається до коріння, тому деревина виходить сухою. Потім стовбури розпилювали і давали відпочити їм два роки. А згодом будували дерев’яний каркас, який ще три роки на високогір’ї обдували вітри та обсушувало сонце.
Таке житло популярне і серед багатих людей, які цінують автентику й екологічну чистоту деревини, і серед молодих сімей – це дешевше і швидше, ніж нове будівництво.
– Пропонуємо добротні гуцульські хати з екологічно чистого і сухого дерева, збудовані 15-30 років тому, – розповідає власник агенції нерухомості Іван Одосій. – Обираємо помешкання винятково високо в Карпатах. Зазвичай із 10 хат підходить одна-дві. Основна вимога до будинків – щоби деревина була здоровою. Крім того, ми не візьмемо помешкання, у яких було скоєно вбивства, самогубства чи інші насильства, де траплялися історії, пов’язані з різною нечистю. Хату неодмінно освячуємо.
Деколи в Карпатах можна натрапити на справжні шедеври, наприклад, 300-річні хати з круглого дерева. Такі свого часу могли собі дозволити збудувати тільки дуже заможні гуцули. Часто клієнти висувають певні вимоги до майбутнього будинку, іноді оригінальні. Іван Одосій пригадує іноземця, який подорожував Україною з дозиметром і вимірював у всіх будиночках рівень радіації. За екологічністю йому підійшли хати лише в Карпатах.
Встановлення хатини на новому місці триває приблизно три-чотири місяці. Потім можна заселятися. А ось новому дерев’яному будинку потрібен час на акліматизацію. Його усадка може зайняти навіть п’ять років.
Збираючи гуцульську хатинку на новому місці, майстри зберігають автентичні традиції, але роблять помешкання більш цивілізованим. Будинок можна реконструювати частково або повністю. Як запевняє Іван Одосій, гуцульські хати добре піддаються реконструкції. Тому можна прокласти всі комунікації, зробити ванну, збудувати камін і мансарду.
Ціна питання
Хатина гуцульського виробництва в добротному стані коштує в середньому 5-8 тисяч доларів. Дерев’яну коробку можна купити за три тисячі.
Наприклад, для молодої родини можна обрати варіант готового для проживання будинку на 100 квадратних метрів, де є підлога, двері та вікна, за вісім тисяч доларів. Перевезення, встановлення фундаменту, збирання хати коштуватимуть ще 4-5 тисяч доларів. Якщо господарі хочуть добудувати мансарду, доведеться додати ще вісім тисяч доларів.
Вартість нового розбірного дерев’яного будинку – в середньому 120-150 доларів за квадратний метр. Фундамент, встановлення, оздоблення збільшать суму до 300 і більше доларів за квадрат.
Цікаво
Навіть 70-річна хата, збудована за гуцульськими технологіями, служитиме ще стільки ж, запевнюють майстри. Таємниця довговічності – в особливій заготівлі деревини. Гуцули будували свої хати зі смереки та ялиці. Деревину для майбутнього обійстя заготовляли тільки за сильних морозів – від мінус 15 градусів і нижче. І ніколи влітку. Кажуть, взимку вода зі стовбура опускається до коріння, тому деревина виходить сухою. Потім стовбури розпилювали і давали відпочити їм два роки. А згодом будували дерев’яний каркас, який ще три роки на високогір’ї обдували вітри та обсушувало сонце.