На українців чатує дефіцит квартир. Особливо у первинному сегменті. Забудовники завершують спорудження старих об'єктів, і не починають нових — через брак ресурсу. Стовідсотково банки будівництво фінансувати не ризикнуть, а попиту на іпотечні позики — з боку реальних покупців — теж бракує. Іпотечні позики зникають. Із 50 українських банків, що пропонували такі кредити на початку року, лише 18 установ видавали їх станом на початок жовтня. За листопад їх кількість іще зменшилась. Гривні мало і вона дуже дорога.

Андрій Осипов, начальник відділу роздрібних кредитних продуктів: "Досить проблематично середньо-статистичному українцію отримати кредити і тим більше його оплачувати. Ставки високі і цей є причиною того що іпотечні програми скорочуються бо попиту нема".

Останніх потенційних позичальників подекуди відваджують навмисно. Для цьОго підвищили ставки не на 2-3%, як більшість установ. А одразу на 6-7 %, щоб клієнт не звертався і не фіксував факт відмови. Ще низка структур узагалі відстрочили запуск іпотечних програм до поліпшення ситуації в економіці.

Костянтин Вайсман, голова правління комерційного банку: "Украинская структура рынка такая, что отсутствует маркетмейкер который задает такие дешевые ставки как в России. Там в России меньше 10%. Хорошая ипотека, с моей точки зрения — более менее приемлемая — в районе 10-12%. Тогда это можно назвать ипотекой. Все что выше 12 — это квазиипотека".

Аби запустити справжню іпотеку, тобто дешеву і на кілька десятиліть, треба щоб напруга на світових фінансових ринках спала, рівень інфляції скоротився, і, як похідна, зменшились кредитні ставки. Та навіть за оптимістичними оцінками, на це можна розраховувати не раніше ніж за рік.