У відповідності з методикою, сплата всіх необхідних робіт по підключенню споживача до електропроводів буде здійснюватися з кишені самого споживача, а не з тарифу на передачу електроенергії для обленерго, розмір якого встановлює НКРЕ.
«Розробники методики виходили з того, що діючі електромережі будувалися для тих існуючих споживачів, які вже є і які, по суті, ці електромережі вже оплатили. Однак чому вони повинні оплачувати зі своїх кишень підключення споживачів нових? », — Сказав« Вільній пресі» представник консалтингової компанії, що працює в енергетичній галузі.
Методика виділяє два види підключення до електромережі: стандартне і нестандартне
Стандартне підключення — це приєднання тих споживачів, які розташовані по прямій лінії від джерела енергопостачання на відстані, що не перевищує 300 м і які диференціюються за приєднуваної потужності по трьох ступеням: до 16 кВт, від 16 до 50 і від 50 до 160 кВт. При стандартному підключенні споживачі оплачують лише ту потужність, яка їм необхідна.
При розрахунку плати при стандартному підключенні використовується базова ставка 950 гривень за 1 кВт без урахування ПДВ та інших податків. Якщо, приміром, власник будинку вирішить підключитися до електропостачання потужністю 5 кВт, йому доведеться викласти з кишені 6783 грн. Однак 5 кВт при сучасних стандартах електроспоживання може виявитися недостатньо, особливо для так званих «хатинок». Якщо підключати до електромережі будинок на 10 кВт, доведеться заплатити понад 13,5 тис. грн, на 15 кВт — більше 20 тис. грн, тобто близько $ 2,5 тис.
Однак усереднена по Україні ставка в 950 грн за кВт діятиме для споживачів з потужністю до 16 кВт недовго — тільки до 2014 року. Протягом 2013 обленерго повинні підрахувати, зібрати і передати в НКРЕ інформацію про реальну вартість підключення на території своїх регіонів, після чого Нацкомісія диференціює базові ставки по областях. Вся справа в тому, що собівартість спорудження електромереж в кожному регіоні різна. До прикладу, в гірських західноукраїнських областях вона в 1,5 рази вище, ніж в рівнинних. Тому і ціна за підключення буде в різних областях різна. Ще через пару років диференціюють по регіонах плату за приєднання споживачів потужністю до 50 кВт і до 60 кВт.
Що стосується нестандартного підключення, то тут плата буде визначатися в кожному індивідуальному випадку окремо.
Нестандартне приєднання відрізняється тим, що обленерго для забезпечення струмом нового споживача доведеться побудувати нові електропостачальні потужності, що перевищують необхідну для споживача-замовника потужність. У цьому випадку замовнику доведеться або брати кредит і сплачувати обленерго весь комплекс робіт або чекати, поки енергетики самі розширять прилеглу мережеву інфраструктуру за допомогою реалізації своїх інвестиційних планів.
В цілому, як стверджують експерти, введена методика, при всій своїй недоробленості, націлена на спрощення та стандартизацію процедури підключення споживачів до електромереж у відповідності з європейськими стандартами.
Однак як буде на практиці — покаже час. Поки час показав, що споживачеві, який стикався при підключенні до проводів з монополістом обленерго, доводилося часто не солодко. Особливо нашумілими є скандали при приєднанні до мереж домовласників на Київщині. Втім, як стверджують енергетики, виною тому була не зловмисність колишніх американських власників «АЕС — Київобленерго», а об'єктивний фактор у вигляді енергодефіцитної Київської області. А саме: в період будівельного буму «хатинок» в 30-кілометровій зоні навколо Києва в період з 2000 по 2008 роки, енергосистема виявилася неготовою до зростаючого попиту на електрику. Однак, виходячи з нинішнього соціально-економічного стану країни, повторного буму на підключення до проводів в найближчі роки не передбачається.