Паркан, бесідка, літній душ, веранда і навіть шпалери та жалюзі... Усі ці речі цікаві тим, що вони не просто рукотворні, тобто виготовлені руками Анатолія Гайдука, а ще й тим, що зроблено їх з екологічно чистого матеріалу – очерету. Усі разом вони створюють образ природного будинку, в якому людина черпає здоров’я і натхнення для роботи.  

Паркан, бесідка, літній душ, веранда і навіть шпалери та жалюзі… Усі ці речі цікаві тим, що вони не просто рукотворні, тобто виготовлені руками Анатолія Гайдука, а ще й тим, що зроблено їх з екологічно чистого матеріалу – очерету. Усі разом вони створюють образ природного будинку, в якому людина черпає здоров’я і натхнення для роботи.

Кімнати з очерету облаштував у своєму будинку житель села Городище, що поблизу Рівного, Анатолій Гайдук. Нині будинок майстра прикрашають зроблені з очерету шпалери, жалюзі, лампа. І зупинятися на цьому умілець не збирається.

Будувати власний будинок у Городищі неподалік Рівного Анатолій Гайдук узявся сам. Спочатку було нелегко, але з часом справа пішла. Та тяжкі часи у житті таки доводилося переживати. То в один із таких моментів панові Анатолію пригадався геній українського народу Тарас Шевченко і його українські хати під очеретом, які стоять і донині.

– Я, як інженер за освітою і винахідник за натурою, подумав, що цього матеріалу в нас від Рівного до Одеси – хоч греблю гати. І все, що потрібно, – це просто не лінуватися його збирати, – пригадує майстер. – Тоді я навіть дізнався, що очерет, який збирали біля Городища, відвозили на РАЕС. А там його використовували як матеріал, що послаблює дію радіації і забезпечує шумо­ізоляцію, в стінах, перегородках до кабін.

Перше, що Анатолій Гайдук узявся робити з очерету, була веранда. Він обшив її вздовж стіни очеретом. Результати роботи майстрові-самоучці сподобалися. І тоді він вирішив продовжувати свій вдалий експеримент на інших об’єктах.

– Працювати з очеретом вчився сам. Ні в реальному житті, ні в інтернеті не можна почерпнути чийсь досвід, тому що людей, які б працювали з цим матеріалом, немає. Це нині вже у мене люди почали вчитися, побачили, як я створюю різні речі з очерету, то й самі взялися за цю справу, – розповідає майстер.

Будинок Анатолія прикрашають шпалери і жалюзі з очерету. Навіть абажур для настільної лампи – і той очеретяний.

– Очерет настільки легкий і приємний для використання природний матеріал, що його в жодному разі не потрібно обробляти ніякими хімічними засобами – лаками чи фарбами. Достатньо лише з’єднати разом стеблини. Але кожну з них потрібно обчистити, а це забирає трохи часу. Наприклад, жалюзі потрібно робити десь тиждень. А на оформлення кухні я витратив три роки. І все тому, що шукав рівні за довжиною стеблини. До того ж вони повинні були бути дуже довгими, бо маю в кухні високу стелю. Тож хотілося, щоб знизу доверху були однорідні шпалери, а не з’єднані з двох коротких стеблин, – показує своє творіння народний умілець. – А тепер спробуйте відчути, якою енергетикою наповнюється кімната, якщо на вікна опустити жалюзі з очерету. Чуєте, як змінюється акустика? Кімната стає зовсім іншою. Тут інше повітря, – додає пан Анатолій.

Очерет – це екологічний матеріал, що не викликає алергії і не містить бактерій. Це і чудова звукоізоляція. Влітку в стінах з очерету можна сховатися від спеки. Взимку з ним не страшні морози. А якщо просочити цей матеріал спеціальним розчином, то його навіть вогонь не бере.

Анатолій Гайдук заготовляє очерет взимку. Одягає теплі чоботи, бере до рук серп і, не зважаючи на морози, іде на болото. Очерет тоді стоїть сухий. Зрізаний серпом очерет чоловік складає у снопи, кладе їх на плечі і несе в гараж. Там очерет і стоїть до весни, поки не піде в роботу.

– Нарізати його можна скільки захочеш, – розповідає майстер. – Усе залежить від того, скільки його знадобиться. Цього року я десь 60 снопів заготовив. Це багато. Але такий матеріал не псується, тож може і до наступного року почекати.

Про майстра з Рівненщини знають уже не тільки в Україні. Вражені його умінням і творчим підходом до будівництва, до Анатолія Гайдука звертаються люди з Ізраїлю, Польщі, Німеччини.

– Якось до мене зателефонувала жінка і каже: «Я все бачила у житті, але такого не бачила. Ви такий молодець. Я й не думала, що з очерету можна стільки всього зробити». Це дуже приємно, – ділиться враженнями пан Анатолій.

Окрім гарних якостей для використання в будівництві, очерет має й лікувальні властивості, переконаний пан Анатолій.

– Коли він нагрівається, то виділяє ефірну олію, а тому повітря в кімнаті завжди сухе. Це не раз рятувало мене від захворювань. Якось я орав поле на тракторі, і мене протягнуло. Знаю по собі, що нежить буде десь три дні. Але прокинувшись вранці в кімнаті, обшитій очеретом, зрозумів, що все як рукою зняло. Через кілька днів протягнуло шию. Думав, що 3-5 днів болітиме. Але ні, знову все минулося. І тоді я зрозумів, що мені й у баню ходити не треба, адже таку ж суху пару я отримую в своїй кімнаті. От я й кажу всім, що потрібно не бетонними стінами чи килимами дихати, а натуральними природними матеріалами. Тоді й сон буде здоровий, і людина почуватиметься на «відмінно».

Переваги такого дешевого і екологічно чистого будматеріалу вже давно оцінили європейці. Зокрема, за кордоном з очерету, який збирають на Волині, плетуть спеціальні звукоізолюючі матраци, які встановлюють навколо найбільших європейських аеропортів. У Данії такі матраци використовують у військових цілях. А в Німеччині та Голландії з очерету виготовляють екологічно чисту целюлозу.

З очерету в Анатолія Гайдука зроблені не лише шпалери і жалюзі. Милують око створені з цього матеріалу й паркан у дворі, бесідка, криниця та літній душ.

А у планах майстра – ще натуральна підвісна стеля.

– За кілька років очерет темніє і стає сірим, утім, свою привабливість від цього не втрачає. До того ж в умовах сухого клімату служити такий матеріал може до 50 років. Сподіваюся, з часом люди зрозуміють, що очерет – матеріал майбутнього, – каже очеретяних справ майстер.