Не раз чули про дворянські садиби й стайні, де робили теплу підлогу і стіни. Пропускали канали від печей, куди проходило тепле повітря. Але такий варіант бачимо вперше.

Цю технологію ми знайшли на блозі, автором є власник будинку Олена Буковська.

Нашій сім'ї дістався у спадок бабусин будинок у Воронезькій області. 10 років тому на сімейній раді вирішили будинок не кидати, по мірі сил приводити в порядок.

При будинку – наділ землі, 50 соток воронезького чорнозему, город, сад, покіс.

Про рішення жодного разу не пошкодували будинок і сад не перестає радувати і дивувати нас та наших друзів, які приїжджають з Москви «просто відіспатися й віддихатися, згадати смак «картоплі та яблук».

Сад завдяки глибокій обрізці в 2008 році пережив посуху 2009, 2010, 2011 років і минулого літа навіть старі яблуні, стовбури діаметром 50 см, все в дуплах, які « мовчали» 10 років, дали чудовий урожай. Повидло з антонівки, зварене в чавуні на грушевих вуглинах, рівних не має!

І наш будинок дозволяє зробити чимало відкриттів.

Будинок бабусі й дідуся складений з дубових колод, стіни з зовнішньої і внутрішньої сторони мазані глиною з соломою, із зовнішнього боку обшиті залізом (з Уралу привозили оцинковані корита, розбирали і покривали стіни й дахи – повірте, такий «сайдинг» простояв 60 років!

Будинок – це екологічно чистий термос, зберігає тепло взимку і чудову прохолоду в спекотні дні.

Прикладом чудової старої технології може бути тин.

У серпні перестилали в будинку підлоги, і нам відкрився зразок енергозберігаючих технологій початку 19 століття – на відстані 1 метра від призьби по периметру всієї кімнати був викладений тин висотою 50-60 см, мазаний глиною ззовні, з відкритим кутом, зверненим до російської печі – нам розповіли, що такі «відбивачі» робили, щоб «загнати» тепло від печі під підлогу і зберегти його там – чим не своєрідний підігрів підлоги? Без єдиного цвяху, тільки природні матеріали – глина, пісок, солома, лоза – і руки!

Російська піч стоїть у кутку, найдальшому від вікон, на глинобитному фундаменті. Периметр тину розмикається біля печі приблизно на 1,5 метра, якраз на рівні фундаменту. При постійному користуванні піччю фундамент поступово прогрівався і віддавав тепло. Під підлогою між стіною і тином дійсно все засипано землею, а всередині тину залишена повітряна подушка – порожній простір між дошками підлоги і землею, куди і «стікало» тепле повітря від фундаменту. Це ми з розповідей старожилів дізналися. Відновлюємо російську піч, підлогу вже переклали, будемо раді повідомити, як пройдуть випробування технології.

Нам треба заново вчитися, як жити в повазі до природи, тоді й вона в боргу не залишиться...

http://www.ecology.md