Прийнятий парламентом 27 березня 2014 р. Закон № 1166-VII "Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні" опубліковано у газеті "Голос України" від 31.03.14 р. № 60-61 і набрав чинності 1 квітня.
Особливої уваги заслуговують принципові зміни в процедурі нарахування податку на житлову нерухомість. Нагадаємо, згідно зі ст. 265 Податкового кодексу, об’єкти житлової нерухомості оподатковуються на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, інакше іменованим податком на житлову нерухомість з 1 січня 2014 року.
"До 27 березня податок мали оплачувати фізичні та юридичні особи, які володіють житловою нерухомістю. При цьому об’єктом оподаткування була виключно житлова площа нерухомості, тобто приміщення, призначені для проживання, наприклад, кімнати в квартирі або будинку. Допоміжна площа, така як кухні, коридори, комори, балкони, лоджії і т.д., для розрахунку оподатковуваного площі до уваги не бралися", – розповідає керуючий партнер адвокатської компанії “Золота Середина” Марія Швець.
За словами адвоката, для розрахунку оподатковуваного площі враховувалася сукупна житлова площа всіх належних особі об’єктів житлової нерухомості. При цьому фізичні особи мали право на пільгу з оплати податку: оподатковувана площа зменшувалася на 120 кв. м, якщо фізична особа є власником квартири (квартир), на 250 кв. м – якщо була власником будинку (будинків), і на 370 кв. м для власників одночасно різних видів нерухомості.
"Таким чином, законодавець встановлював досить вузьке коло платників цього податку, в який потрапляли дійсно заможні громадяни, сукупна житлова площа нерухомості яких, як мінімум, перевищувала 120 кв. м. Адже апартаментів з такою площею кімнат не так вже й багато", – нагадує Марія Швець.
Що ж змінилося?
"З прийняттям закону “Про запобігання фінансовій катастрофі…" податком обкладається загальна площа житла, що перебуває у власності особи, тобто не тільки кімнати, але і допоміжні і службові приміщення. Пільги для фізичних осіб залишилися без змін за тим винятком, що віднімаються тепер "пільгові метри" із загальної площі всіх належних фізичній особі об’єктів. Це значно розширює перелік реальних платників податку і звужує кількість "пільговиків", тому що знайдеться достатня кількість громадян, яким належить одна або кілька квартир загальною площею більше 120 кв. м, або житловий будинок, загальна площа якого перевищує 250 кв.м.", – пояснює керуючий партнер Адвокатської компанії "Золота Середина" Марія Швець.
Подібні зміни дозволили також дещо підвищити і ставки податку.
"Так, тепер ставка податку для фізичних осіб обмежена одним відсотком мінімальної заробітної плати за 1 кв. м підлягає оподаткуванню площі для квартир, загальна площа яких не перевищує 240 кв. м, для будинків загальною площею до 500 кв. м, і для декількох об’єктів нерухомості різних видів, що знаходяться у власності платника податку, площею до 740 кв. м. У разі якщо загальна площа вказаних об’єктів перевищує встановлені обмеження, ставка податку становитиме 2,7% мінімальної заробітної плати за 1 кв. м підлягає оподаткуванню площі", – розповідає Марія Швець.
Раніше всі зазначені величини обчислювалися в квадратних метрах житлової, а не загальної площі.
Зміни не торкнулися порядку нарахування та оплати податку. Як і раніше, податковим періодом є календарний рік, податок для фізичних осіб розраховується податковим органом за місцем реєстрації фізичної особи на підставі даних відповідних реєстрів. Податкове повідомлення – рішення про оплату податку за минулий рік надсилається платнику податку – фізичній особі до 1 липня наступного року, а податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення повідомлення. Юридичні особи розраховують податок самостійно станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого поточного року подають відповідну декларацію з розбивкою річної суми на рівні квартальні платежі, які оплачуються до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Раніше були неясності в питанні нарахування та сплати податку за 2013 рік для фізичних осіб – власників житла, зумовлених неоднозначними формулюваннями перехідних положень Податкового кодексу. Так, в їх поточній редакції встановлено, що в 2013 році фізичним особам не нараховується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
"Дане формулювання є зовсім неоднозначним. Законодавець чомусь вказав, що податок не нараховується і не сплачується саме в 2013 році, а не за 2013 рік. Адже якщо розрахунок податкового зобов’язання платника – фізичної особи здійснюється до 1 липня наступного за звітним року, то, фактично, розрахунок податку за 2013 рік повинен бути здійснений в 2014 році до 1 липня. Таким чином, формально органи податкової служби нічого не порушать, розрахувавши і нарахувавши в 2014 році фізичним особам податкове зобов’язання з податку на нерухомість за 2013 рік. З урахуванням необхідності наповнення абсолютно порожнього бюджету будь-якими способами, цілком імовірно, що фізичні особи найближчим часом почнуть отримувати податкові повідомлення-рішення про оплату податку на нерухомість", – попереджає власників української нерухомості Марія Швець.
Особливої уваги заслуговують принципові зміни в процедурі нарахування податку на житлову нерухомість. Нагадаємо, згідно зі ст. 265 Податкового кодексу, об’єкти житлової нерухомості оподатковуються на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, інакше іменованим податком на житлову нерухомість з 1 січня 2014 року.
"До 27 березня податок мали оплачувати фізичні та юридичні особи, які володіють житловою нерухомістю. При цьому об’єктом оподаткування була виключно житлова площа нерухомості, тобто приміщення, призначені для проживання, наприклад, кімнати в квартирі або будинку. Допоміжна площа, така як кухні, коридори, комори, балкони, лоджії і т.д., для розрахунку оподатковуваного площі до уваги не бралися", – розповідає керуючий партнер адвокатської компанії “Золота Середина” Марія Швець.
За словами адвоката, для розрахунку оподатковуваного площі враховувалася сукупна житлова площа всіх належних особі об’єктів житлової нерухомості. При цьому фізичні особи мали право на пільгу з оплати податку: оподатковувана площа зменшувалася на 120 кв. м, якщо фізична особа є власником квартири (квартир), на 250 кв. м – якщо була власником будинку (будинків), і на 370 кв. м для власників одночасно різних видів нерухомості.
"Таким чином, законодавець встановлював досить вузьке коло платників цього податку, в який потрапляли дійсно заможні громадяни, сукупна житлова площа нерухомості яких, як мінімум, перевищувала 120 кв. м. Адже апартаментів з такою площею кімнат не так вже й багато", – нагадує Марія Швець.
Що ж змінилося?
"З прийняттям закону “Про запобігання фінансовій катастрофі…" податком обкладається загальна площа житла, що перебуває у власності особи, тобто не тільки кімнати, але і допоміжні і службові приміщення. Пільги для фізичних осіб залишилися без змін за тим винятком, що віднімаються тепер "пільгові метри" із загальної площі всіх належних фізичній особі об’єктів. Це значно розширює перелік реальних платників податку і звужує кількість "пільговиків", тому що знайдеться достатня кількість громадян, яким належить одна або кілька квартир загальною площею більше 120 кв. м, або житловий будинок, загальна площа якого перевищує 250 кв.м.", – пояснює керуючий партнер Адвокатської компанії "Золота Середина" Марія Швець.
Подібні зміни дозволили також дещо підвищити і ставки податку.
"Так, тепер ставка податку для фізичних осіб обмежена одним відсотком мінімальної заробітної плати за 1 кв. м підлягає оподаткуванню площі для квартир, загальна площа яких не перевищує 240 кв. м, для будинків загальною площею до 500 кв. м, і для декількох об’єктів нерухомості різних видів, що знаходяться у власності платника податку, площею до 740 кв. м. У разі якщо загальна площа вказаних об’єктів перевищує встановлені обмеження, ставка податку становитиме 2,7% мінімальної заробітної плати за 1 кв. м підлягає оподаткуванню площі", – розповідає Марія Швець.
Раніше всі зазначені величини обчислювалися в квадратних метрах житлової, а не загальної площі.
Зміни не торкнулися порядку нарахування та оплати податку. Як і раніше, податковим періодом є календарний рік, податок для фізичних осіб розраховується податковим органом за місцем реєстрації фізичної особи на підставі даних відповідних реєстрів. Податкове повідомлення – рішення про оплату податку за минулий рік надсилається платнику податку – фізичній особі до 1 липня наступного року, а податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення повідомлення. Юридичні особи розраховують податок самостійно станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого поточного року подають відповідну декларацію з розбивкою річної суми на рівні квартальні платежі, які оплачуються до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Раніше були неясності в питанні нарахування та сплати податку за 2013 рік для фізичних осіб – власників житла, зумовлених неоднозначними формулюваннями перехідних положень Податкового кодексу. Так, в їх поточній редакції встановлено, що в 2013 році фізичним особам не нараховується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
"Дане формулювання є зовсім неоднозначним. Законодавець чомусь вказав, що податок не нараховується і не сплачується саме в 2013 році, а не за 2013 рік. Адже якщо розрахунок податкового зобов’язання платника – фізичної особи здійснюється до 1 липня наступного за звітним року, то, фактично, розрахунок податку за 2013 рік повинен бути здійснений в 2014 році до 1 липня. Таким чином, формально органи податкової служби нічого не порушать, розрахувавши і нарахувавши в 2014 році фізичним особам податкове зобов’язання з податку на нерухомість за 2013 рік. З урахуванням необхідності наповнення абсолютно порожнього бюджету будь-якими способами, цілком імовірно, що фізичні особи найближчим часом почнуть отримувати податкові повідомлення-рішення про оплату податку на нерухомість", – попереджає власників української нерухомості Марія Швець.