Парламент схвалив спрощення реєстрації прав на землю сільгосппризначення. За відповідний законопроект депутати проголосували у першому читанні. Документ головним чином стосується повноважень нотаріусів.

За словами голови Української аграрної асоціації Володимира Макара, законопроект покликаний удосконалити процедуру державної реєстрації прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Документ також дасть змогу значно спростити та прискорити реєстрацію прав оренди та сприятиме більш швидкому й ефективному наповненню Державного реєстру даних про права власності на земельні ділянки.

Про те, що саме зміниться у порядку реєстрації прав на землю, в ефірі радіостанції «Голос Столиці» розповів експерт у сфері правового регулювання земельних відносин Сергій Біленко.

«Голос Столиці»: Як оформлялася земля до цього, і як буде тепер?

Сергій Біленко: По-перше, ще нічого не змінилося, парламент прийняв законопроект тільки у першому читанні. Зараз йде доопрацювання документа до другого читання. Раніше, ніж осінню він прийнятий не буде. Фактично йде виправлення тих помилок, які були допущені при запровадженні нової системи реєстрації прав на землю.

З 2013 року всі права на землю реєструються в єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно. При формуванні цього реєстру і в законодавчому регулюванні цього питання була допущена велика помилка.

Вона полягає в тому, що реєстр був створений з нуля, тобто станом на 1 січня 2013 року жодне право не було зареєстроване. Тобто державні акти, зареєстровані договори оренди, які люди мали на руках, вони були чинні, але при продажі цих ділянок обов’язково треба було ще раз перереєстровувати право власності.

Крім того, при укладанні нових договорів оренди, так як реєстр чистий, треба було спочатку зареєструвати право власності на земельну ділянку, а тільки потім реєструвати право оренди.

Що пропонує цей законопроект? Щоб вся інформація, яка була накопичена у старому земельному кадастрі, у державному реєстрі земель, в автоматизованому режимі була перенесена до реєстру прав на нерухоме майно. Тобто ці права не потрібно буде перереєстровувати. Перереєстрація в наших умовах – це не тільки витрачання часу, не тільки витрачання коштів, а й це корупція. Якщо цей законопроект все ж таки буде прийнятий у другому читанні, то всі ці штучні складнощі будуть усунуті.

Також у законопроекті міститься норма, яка дає змогу подавати заяву про реєстрацію прав в електронному вигляді. У нас один із головних корупційних чинників в процесі реєстрації – це наявність особистого контакту між власником землі чи квартири, будь-якого нерухомого майна, та реєстратором. Коли є особистий контакт, завжди може бути корупція. Коли особистого контакту немає, коли в електронному вигляді є всі необхідні документи, то ризик корупції знижується.

«Голос Столиці»: На кого в основному спрямований цей законопроект?

Сергій Біленко: Він стосується абсолютно всіх власників будь-якого нерухомого майна – земельних ділянок, квартир, будинків.

«Голос Столиці»: Ця спрощена процедура не призведе до того, що закордонні інвестори почнуть скуповувати українські землі? Можливо не безпосередньо, а через якісь підвладні їм українські фірми?

Сергій Біленко: Ні, законопроект не має жодного відношення до зняття мораторію на відчуження сільськогосподарських земель. Він просто спрощує процедуру реєстрації прав.

До слова, на сьогодні, за словами експертів, ця система досить складна і громіздка. І вона становить серйозну проблему для українських аграріїв. Вони не можуть зареєструвати права оренди, і змушені працювати у напівлегальних умовах, маючи абсолютно офіційно укладені договори.

Раніше в ефірі радіостанції «Голос Столиці» юрист компанії Brite&Gribe Ольга Цилюрик заявила, що новий закон про розширення повноважень нотаріусів поліпшить якість та доступність адміністративних послуг державної реєстрації прав на нерухоме майно.