Інженер-архітектор, Роланд Матциг, протягом останніх років
цілеспрямовано займається будівництвом пасивних будинків. За його
словами, це як хвороба: спочатку відбувається зараження ідеєю, потім
вірус розповсюджується і за деякий час – оточення «заражено». На щастя,
вірус будівництва пасивних будинків є найдобродушнішим і однозначно
животворчим з усіх існуючих.
Початок нового напрямку отримано в 1995-1997 роках при
реконструкції житлового будинку на 242 квартири. Після проведення
реконструкції фасаду за допомогою сендвіч-панелей з системою
теплоізоляції WDVS, вдалося досягнути коефіцієнта теплопровідності 0,19
Вт/(м2*К), який до цього був на рівні 0,86 Вт/(м2*К). Після
реконструкції фасаду власник будівлі здивувався – вдвічі знизилась
витрата палива на опалення. Це зацікавило архітектора і заставило
провести розрахунки – зміна зовнішньої стіни знизила питому витрату
тепла будинку з початкових 300 кВт*год/м²-рік до 170 кВт*год/м²-рік. Цей будинок став для архітектурного бюро початком енергоефективного будівництва.
Потім почалось вивчення варіантів нового типу проектування, але
перший досвід було зроблено на власному будинку. На його проектування
пішло 4 тижні, 6 тижнів пішло на отримання дозволів і 12 тижнів для
будівництва. В результаті отримано власний добре ізольований дерев’яний
будинок. Дерев’яний будинок за стандартом пасивного будинку не тільки
логічний, але й екологічний, ексклюзивний та економічний.
Досвід показав, що замовники пасивних будинків повинні знати про наступне:
- додаткові витрати стануть прибутковою інвестицією;
- енергія вичерпується, тож треба готуватись до її зменшення та подорожчання;
- будувати з думкою про майбутнє – головна заповідь будівельника;
- якість пасивного будинку – це зручності та комфорт;
- вартість при перепродажі зростає;
- пасивний будинок менше впливає на зміни клімату.
Для будівництва пасивного будинку треба вибрати спеціаліста-фаната,
адже таке будівництво не вибачає помилок. В пасивному будівництві не
можна експериментувати, помилятися. А тому можна скористатися мережею
знань міжнародної спільноти архітекторів ARCHITOS® та досвідом Інституту
пасивного будинку Німеччини.
Великий досвід було отримано при реалізації понад 100 проектів. І
тепер архітектор говорить, що немає нічого неможливого при проектуванні
пасивних будинків. Це можна продемонструвати на певних прикладах.
В будинку прикордонної застави використано метод, який дозволяє
демонтувати і знову змонтувати будівлю. Всі інсталяції не приховані,
всередині обшиті трьохшаровими плитами, ззовні обшито дерев’яною
опалубкою, зроблені вентиляційні канали на задній стіні, Контролюється
вентиляція і працює рекуперація.
Для багатоповерхівки зроблено ще й цікавий екологічний крок – створено зелений дах, який затримує дощову воду, зменшуючи стоки. Перепланування дозволило забезпечити наявність житлових і спальних приміщень на південній стороні, а службових – на північній.
Інший будинок має 6 двоповерхових квартир і 4 квартири з виходом в сад. Сходи і ліфт розміщені в зоні без обігрівання, а опалювальні приміщення не мають виходу в підвал. Каркас будинку має абсолютну ізоляцію.
Перевірені різні варіанти конструкцій: куполоподібні з натягненими на них мембранами – дозволяють мати максимально можливий об’єм при найменшій площі загороджень. Є досвід будівництва приватних будинків для однієї сім’ї. На основі цього досвіду хочуть створити пасивні багатоповерхівки.
Можливо, пасивні будинки стануть для нащадків прикладом у такій мірі, в якій для нас залишили попередники замки та монастирі.
Для багатоповерхівки зроблено ще й цікавий екологічний крок – створено зелений дах, який затримує дощову воду, зменшуючи стоки. Перепланування дозволило забезпечити наявність житлових і спальних приміщень на південній стороні, а службових – на північній.
Інший будинок має 6 двоповерхових квартир і 4 квартири з виходом в сад. Сходи і ліфт розміщені в зоні без обігрівання, а опалювальні приміщення не мають виходу в підвал. Каркас будинку має абсолютну ізоляцію.
Перевірені різні варіанти конструкцій: куполоподібні з натягненими на них мембранами – дозволяють мати максимально можливий об’єм при найменшій площі загороджень. Є досвід будівництва приватних будинків для однієї сім’ї. На основі цього досвіду хочуть створити пасивні багатоповерхівки.
Можливо, пасивні будинки стануть для нащадків прикладом у такій мірі, в якій для нас залишили попередники замки та монастирі.
По матеріалах pro-passivhaus.com