Україна повинна якомога швидше скопіювати польський варіант термомодернізації житлового фонду.
Як зазначає керівник
проекту "Угода мерів — Схід" Святослав Павлюк, в країні має запрацювати
система, при якій взятий на утеплення кредит споживач зможе віддавати
за рахунок незмінної щомісячної плати за енергетичні послуги: споживання
ресурсу зменшується, а вивільнені кошти йдуть на виплату позики.
Наразі в Україні треба здешевлювати кредити, залучаючи західні
гроші, і подушковий капітал населення, адже при 30% ставці окупність
процесу термомодернізації нищиться, зауважує експерт.
Святослав Павлюк закликає скористатися прикладом Польщі, уряд якої
наприкінці 90-х порахував, що сума податків, які сплачуються з одного
проекту утеплення будинку: від виробництва матеріалів до пофарбування,
становить близько 40% його кошторису і вирішив повертати населенню 25% з
40%.
Схема, розповідає експерт, працювала наступним чином: проводили
енергоаудит будинку, на основі якого розробляли проектно-кошторисну
документацію, під яку, в свою чергу, брали кредит — і утепляли будинок.
Держава гасила чверть такого кредиту фактично за рахунок податків,
створивши певну ілюзію пільг. Де-факто, польський уряд повертав податки,
згенеровані новоствореною галуззю економіки – модернізацією будинків –
ще й заробляв на цьому 15%, пояснює Святослав Павлюк.
В результаті такої системи Польща не тільки скоротила практично
втричі споживання теплової енергії, а й створила численну кількість
нових робочих місць. Україна зобов’язана змавпувати такий успішний
приклад, впевнений експерт.
За словами Святослава Павлюка, зараз в країні немає національної
системи термомодернізаційної премії і національної системи енергоаудиту.
Оголошена програма, яка передбачає компенсацію 30-40% лише на вартість
матеріалів, а не робіт чи документації, не дає чіткого розуміння, якими
матеріалами треба утеплювати, як це робити, які вікна ставити? «Існує
великий ризик того, що ми понаклеюємо не те і не туди і потім будемо все
переробляти, — говорить він. — Сьогодні у Німеччині обов’язкова товщина
матеріалу для утеплення становить 25 см, у нас – 12 см. Як результат, у
Німеччині з'являються будинки, де при їх рівні цін, вартість опалення
квартир становить близько €10 на місяць — так мало вони споживають».
До того ж клаптикове утеплення, яке практикується сьогодні в
Україні дуже небезпечне з погляду термодинаміки: через різницю
температур під утепленою і неутепленою стіною може початись виламування
стіни, утворення тріщин, затікання води і руйнування, наголошує експерт.
За словами Святослава Павлюка, Україні треба зважати й на помилку,
яку Польща зробила на початку 90-х років, модернізуючи котельні системи у
ще не утеплених будинках. Після тепломодернізації житла і теплотрас
полякам довелось консервувати 2 з 3 нових котлів, розповідає експерт,
зауважуючи, що на першому етапі необхідно скоротити споживання
традиційних енергоносіїв, а потім вже заміщати їх відновлювальними
джерелами енергії.