У наш техногенний вік важко уявити собі населений пункт, де не було б електрики та інтернету. І тим не менше такі в Білорусі є, як є і люди, для яких саме такі ведмежі куточки — найкраще місце для життя без усіх благ цивілізації.

Ця дача належить батькам дружини. Її вони купили в 2006 році всього за 300 доларів, а все тому, що там немає навіть електрики. На момент покупки вона представляла собою сумне видовище: дерев'яний облізлий «фінський» будиночок на 15 сотках землі. Ділянка була занедбаною та неохайною, зате місця навколо дуже красиві: ліс, неподалік три озера та річка. Тут хороша рибалка, в достатку гриби та ягоди.

Після покупки відразу приступили до благоустрою: тесть побудував туалет, невеликий сарай для зберігання інвентаря, а теща зайнялася городом і посадкою квітів. Пізніше на ділянці з'явився літній душ, колодязь, альпійські гірки, своя невелика водойма, паркан.

Все робилося поступово та своїми силами, без великих грошових вкладень. Згодом дача перетворилася з сірого каченяти у прекрасного білого лебедя. І все завдяки тому, що батьки вклали в неї всю свою душу. Ну і, природно, всього б цього не було, якби не працьовитість і завзятість. У тестя золоті руки, він з нічого може зробити цукерку, а теща завжди стежить за порядком і наводить красу. Ми з дружиною по можливості теж допомагаємо.