Дах лазні своїми руками

Важливий момент у будівництві - дах лазні (устрій даху та утеплення даху). У цій статті ми розглянемо, як зробити дах лазні своїми руками. Основна відмінність банного даху від звичайного, на житловому будинку - підвищене агресивне навантаження зсередини, а не зовні.

Від вітру та снігу однаково дістається всім дахам, але де в житловому будинку стеля нагрівається до температури понад 100 градусів або куди діватися воді, яка виливається на камені та перетворюється в пару? Давайте розглянемо, яким буває дах для лазні.

Види дахів для лазні

Вид та конструкція даху вибираються з архітектурних задумів й розраховуються за загальними будівельними нормами. Особливих відмінностей тут немає, оскільки все визначається площею, яка накривається, розмірами лазні, та типом даху, найбільш прийнятим в регіоні.

• Для звичайної домашньої, лазні, яка стоїть окремо, прийнято робити двосхилий дах, як найбільш економічний та стійкий.
• Для лісових регіонів з великою кількістю опадів ухил скату рекомендується до 45 °, оскільки такий кут помітно знижує накопичення снігу.
• Для лісостепових та степових районів, де є місце розгулятися вітру, скати необхідно робити більш пологим, що знижує парусність даху, тобто поліпшується аеродинаміка, вітер огинає покрівлю та не намагається відірвати.
• Якщо лазня прибудована до будинку або іншої будови, то варіант односхилого даху ваш, а ухил визначається виходячи з застосовуваного покрівельного матеріалу й передбачуваного снігового навантаження, і може коливатися від 50 ° до 60 °.

Чим простіший дах, тим він надійніший і довговічніший, тому що багатоскатні дахи ускладнюють в першу чергу монтажні та гідроізоляційні роботи, а також його подальше обслуговування. Але складний дах надає оригінальність та неповторний вигляд будові, тому розумний вибір завжди за вами.



Існує два варіанти даху лазні: з горищем або без нього, тобто висловлюючись мовою будівельників - горищні та безгорищні покриття. У першому варіанті спочатку встановлюється горищне перекриття, а потім вже дах, який може бути як односхилим, так і двосхилим. Безгорищне покриття складається з даху, суміщеної зі стелею. Таке покриття найчастіше роблять односхилим, а використовують для маленьких лазень, площа яких не перевищує 12-15 кв.м. Якщо ж ви вирішили зробити таке покриття для лазні з більшою площею, то тут застосовують варіант двосхилого даху.

Обидва варіанти даху лазні мають свої переваги, виходячи із вагомості яких особисто для вас, можна вибрати оптимальний варіант покриття.

• Горищне покриття виглядає більш привабливо і забезпечує кращу теплоізоляцію. Для лазні, якою користуються і взимку, краще вибрати цей варіант покриття. При горищному покритті спочатку роблять дах, а, потім вже, стелю, щоб стеля була захищена від атмосферного впливу.
• Безгорищне покриття роблять в лазні на дачі, яку відвідують тільки влітку. Такі покриття менш затратні, вони нижче і менше затінюють ділянку. На такий дах лазні можна поставити бак з водою, використовувати для сушіння трав або фруктів, засмагати і т.д.

Кут скату даху вибирається, виходячи з матеріалу, який використовується. Наприклад, для металу він береться 15-27 градусів, для шиферу - 27, при використанні рулонних матеріалів кут скату може бути і всього 3-15 градусів. Для безгорищних покриттів кут скату роблять до 10 градусів.

Устрій даху лазні

Конструкція даху лазні складається з наступних елементів: несуча конструкція та покрівля. У свою чергу, несуча конструкція складається з крокв та прогонів, а покрівля - з риштування та водоізолюючого шару.

Опорою даху є балки перекриття, які укладають на верхню обв'язку стін або на настінний брус (мауерлат). Балки горищного перекриття фіксують у гніздах, забезпечуючи їх (балок) горизонтальність. За стіни балки можна випускати на різні відстані, але, у разі, коли балка виступає більше ніж на півметри, то потрібно встановити опорний стовп.

Розмір вертикального перерізу балок для горищного перекриття буде залежати від довжини прольоту та складати 1/20 - 1/25 відстані між опорами. Горизонтальний розмір перетину - від 50 мм.

На балки встановлюють крокви, які можуть виконуватися з колод, дощок або брусів. Діаметр колод - від 12 см, дошки - від 4x15 см, а січення брусу - не менше 60. Кроквяні ноги врубують у балку та кріплять або залізними скобами, або дерев'яними накладками. Фіксують крокви «косинками», зверху з'єднують гребеневим брусом. Відстань між кроквами - 1-1,2 метри. З'єднання в конику виконується у півдерева.

Якщо дах лазні буде покритим рулонним матеріалом, то спочатку на крокви роблять дерев'яний суцільний настил. Якщо в якості покриття буде служити шифер, черепиця або профлист, то тоді роблять обрешітку. Для обрешітки використовують брус 50x50 мм або трохи товщим, або дошки товщиною не менше 30 мм.

Обрешітку виконують в такій послідовності: спочатку прибивають конькову
дошку поруч з коником, потім вже починають прибивати ряди обрешітки.

Кут скату даху вибирається, виходячи з матеріалу, який використовується. Наприклад, для металу він береться 15-27 градусів, для шиферу - 27, при використанні рулонних матеріалів кут
скату може бути і всього 3-15 градусів. Для безгорищних покриттів кут скату роблять до 10
градусів.

Коник даху закривають або оцинкованої сталлю, або азбестоцементними коньковими шаблонами, які продають разом з шифером.

Торці горища зашивають дошками, вагонкою, блок-хаусом, сайдингом - що вам більше подобається, залишаючи невеликий отвір для дверей, іноді роблять і вікно. Стелю в лазні роблять з різних матеріалів, що мають високу термостійкість та низьку теплопровідність. Але найкращий варіант - це, звичайно ж, дерево.

Як зробити дах лазні

Щоб побудувати дах лазні для заготівлі деталей кроквяної конструкції знадобиться все та ж дошка-п'ятидесятка. Спочатку відріжемо 6 дошок довжиною 3700 мм для балок перекриття (попередньо кожну дошку відторцюємо). Розмір 3700 мм складається із ширини лазні, яка дорівнює 3000 мм, та ширини двох звисів по 350 мм.

Тепер відріжемо 12 дошок по 2300 мм для крокв. Звернемо увагу, що 3700 +2300 = 6000 мм, тобто стандартний матеріал ми розкриємо без залишку - ніяких відходів!

Дошки для крокв торцювати не потрібно. Укладемо їх разом з балкою перекриття так, щоб сформувати контур майбутньої конструкції. Щоб правильно обрізати верхні кінці заготівок, треба на бапці перекриття відзначити середину (1850 мм) та відновити перпендикуляр від цієї точки до перетину крокв. Дошки обріжемо, укладемо на рівну площину та скріпимо спочатку цвяхом 150 мм, а потім дошками - накладками з двох сторін. Подібну операцію повторимо для всіх ферм, крім двох крайніх - ці кроквяні трикутники будуть скріплені згодом дошками фронтонної обшивки. При таких пропорціях деталей виходить оптимальний (23 градуси) кут нахилу даху під шифер, покладений в півтора аркуша.

Для фронтонних кроквяних конструкцій зробимо рамки для вікна та стійки для двері на горище. Чи буде використовуватися горищний простір в якості комори чи ні - справа хазяйська, а от заглянути сюди хоча б пару разів на рік для контролю пожежної безпеки та можливих протікань необхідно.

Перед установкою кроквяні трикутники складемо стопкою та перевіримо - вони повинні бути однаковими. У разі необхідності підправимо - нерівний дах нам не потрібен. Після цього на балках перекриття зробимо позначки олівцем по 350 мм з кожного боку та приб'ємо невеликі технологічні брусочки так, щоб внутрішній розмір між ними дорівнював 3000 мм. Ці технологічні бобишки дозволять не тільки встановити несучі ферми без поздовжньої розмітки, але й стягнути стіни в середині конструкції, якщо ті трохи розійшлися.

Фронтонні ферми встановимо так, щоб вони були трохи нахилені назустріч одна одній (на 50-60 мм). Це забезпечить при будівництві жорсткість несучої конструкції даху та запобіжить її «складанню».

Інші ферми встановимо з інтервалом 1200 мм та розкріпимо розкосами. Робимо роботу дуже точно інакше, якщо конструкції не будуть паралельні одна одній, при підшивці стелі виникнуть проблеми.

Отже, кроквяні ферми встановлені. Можна кріпити обрешітку та покривати дах руберойдом. Попередньо приб'ємо вітрові дошки до торців звисів балок перекриття. Дошки доцільно взяти довше стін на 550-600 мм, щоб обрізати їх за місцем після установки карнизів.

Чим покрити дах лазні

Вибір матеріалу для даху лазні залежить від кліматичних умови.

• Якщо дах лазні буде покритий рулонним матеріалом, то спочатку на крокви роблять дерев'яний суцільний настил.
• Якщо в якості покриття буде служити шифер, черепиця або профлист, то тоді роблять обрешітку. Для обрешітки використовують брус 50x50 мм або більш товстіший, або дошки товщиною не менше 30 мм.

Укласти першу смугу руберойду бажано точно - в цьому випадку її край можна використовувати в якості орієнтиру при укладанні шиферу. Щоб не помилитися, відріжемо смугу руберойду на 100-150 мм довше сумарної довжини скатів (4700-4750 мм) та укладемо на дах так, щоб вона лежала рівно, без зморшок. Відстань від зовнішньої кромки смуги до стіни має дорівнювати з обох сторін по 500 мм. Це запорука того, що руберойд ляже строго перпендикулярно коника даху. Звичайно, у коника відстань від кромки смуги до крокв дорівнюватиме 550-560 мм - адже ми нахилили фронтони всередину.

Після того, як смуга буде укладена, потрібно олівцем відзначити виступаючі за неї частини обрешітки та обрізати їх ще до укладання шиферу. Щоб вітер не зривав руберойд, закріпимо його спеціальними толевими кнопками. Другу смугу укладемо з нахлистом 80-100 мм. Далі руберойд укладати поки не потрібно, оскільки пересуваючись по даху його легко порвати.

Шифер на дах для лазні будемо укладати в півтора аркуша. Тому заздалегідь потрібно нарізати половинки. Всього на дах потрібно укласти 24 плоти шиферу - по 8 цілих листів та 8 половинок на скат.

Коник виріжемо з аркуша покрівельного заліза розмірами 1250x2500 мм (при його відсутності можна зробити з двох обрізних струганих дошок). Розріжемо лист на чотири частини вздовж, зігнемо та закріпимо на конику. Якщо залізо - неоцинковано, його потрібно прогрунтувати та пофарбувати після того, як воно буде розкроєно.

Утеплити дах, каркасом якої служить кроквяна система, можна одним з трьох способів: укладанням утеплювача між кроквами, на крокви або під кроквами.
Найчастіше теплоізоляцію укладають найбільш простим способом - між кроквами. Ізоляція повинна бути суцільною, в тому числі і в зонах примикань до стін, димових труб та вікон, вбудованим в площину даху. Ширина повітряного прошарку між теплоізоляцією та підпокрівельною гідроізоляцією повинна на всіх ділянках утепленої поверхні становити не менше 2 см.

При цьому слід звернути увагу на те, щоб гідроізоляційний матеріал не занадто сильно провисав, що стало б перешкодою для ефективної циркуляції повітря. При використанні в якості утеплювача мінерально-волокнистих матів потрібно врахувати й те, що після укладання товщина цього матеріалу може збільшитися на 10-30%.

При глибині крокв меншої, ніж це необхідно для укладання теплоізоляції без шкоди для циркуляції повітря, їх можна наростити, прибивши накладки з дошок або брусків. Інший варіант: розділити утеплювач на частини та укласти одну частину між крокв, а іншу - під ними.

Сучасний ринок пропонує ізоляційні системи, що збираються з теплоізоляційних панелей, в яких вже передбачений гідрозахист. Застосування таких систем дозволяє відмовитися від одного з двох рівнів циркуляції повітря, оскільки шар підпокрівельної гідроізоляції в цьому випадку не вкладається. Головна умова для нормального функціонування таких систем - створення з внутрішньої сторони даху надійного паронепроникного шару.

Таку теплоізоляцію укладають вище або нижче крокв, з'єднуючи окремі елементи в фальц. Недолік нижнього розташування панелей при утепленні даху полягає у зменшенні обсягу облаштовуємого мансардного поверху.

При утепленні ж дахи з верхнього боку крокв, елементи конструкції даху знаходяться в приміщенні та надійно захищені від атмосферних й температурних впливів. Цей спосіб цікавий і тим, що він дозволяє використовувати відкриті крокви при формуванні інтер'єру.

Підготовка каркасу даху

Ізолювання даху від вологи та її утеплення - робота досить складна, тому перш ніж приступити до неї, слід переконатися у справності кроквяної системи та при необхідності - провести її «санацію». Нерідко дерев'яні елементи даху, особливо в старих будинках, бувають вражені комахамами та шкідниками.

Про це можна судити за наявністю червоточини в деревині. У разі їх виявлення заражену деревину треба обробити хімічними захисними засобами, попередньо порадившись з фахівцем. Сильно пошкоджені елементи конструкції замінюють.

Кроквяні конструкції, насамперед у будинках старої споруди, мають потребу і в перевірці на статику. І тут без допомоги фахівця не обійтися.