Дерев'яні будинки від-кутюр

У Музеї архітектури ім. А.В. Щусєва стартувала виставка «Нове дерев'яне. 1999-2009. Руська архітектура в пошуках ідентичності», присвячена вітчизняному дерев'яному зодчеству новітнього часу. Експозиція переконливо доводить: дерево й раніше залишається найбільш артистичним будівельним матеріалом, що надає архітекторам воістину безмежні можливості для творчості.


У вівторок, 13 жовтня, у Музеї архітектури ім. А.В. Щусєва стартувала виставка «Нове дерев'яне. 1999-2009. Руська архітектура в пошуках ідентичності», присвячена вітчизняному дерев'яному зодчеству новітнього часу. До експозиції увійшли 120 об'єктів, побудовані за останні десять років.

Про існування сучасної дерев'яної архітектури в Московії, мабуть, знають лічені одиниці, тоді як у переважної більшості росіян дерево і раніше асоціюється в першу чергу з пам'ятниками Кіжей й Валаама, допотопним дачним зрубом та різьбленими прикрасами сільського інтер'єру.

Про те, що з дерева може бути створений яскравий твір саме сучасної архітектури, в стильовому діапазоні від мінімалізму до хай-теку, добре знають на Заході і в Японії, але не у нас, і саме цей пробіл покликана заповнити виставка, що відкрилася. Одночасно дана експозиція є своєрідним прологом до стартуючої в середині жовтня нової щорічної загальноруської премії АРХИWOOD, яка вручатиметься за кращу споруду з дерева.

Організатори виставки та премії (компанія HONKA, PR-агентство «Правила Спілкування» та куратор проекту Микола Малінін) роблять ставку на дерево аж ніяк не з альтруїстичних міркувань. На їх думку, за дерев'яною архітектурою майбутнє, адже саме вона здатна бути одночасно й екологічною, й економічною, й гранично раціональною, і при цьому художньо виразною.

На прес- конференції, що передувала відкриття виставки, теза про економічність дерев'яних будівель була піддана сумнівам: по-справжньому дешевими є типові каркасні заміські будинки, тоді як спорудження, виконане за індивідуальним проектом, за визначенням не може коштувати мало. Проте у відповідь на це архітектори Тота Кузембаєв та Микола Бєлоусов, які дуже багато й успішно працюють з деревом, розповіли, що якісний дерев'яний будинок, з неординарною архітектурою та дотриманням всіх необхідних технологій будівництва, обійдеться споживачеві в 500-700 євро за квадратний метр.

Звичайно, можливі й більш дорогі варіанти, однак і в цю суму можна вписати всі свої потреби. І за ці гроші замовник одержує не голу бетонну коробку, а дихаючий, живий будинок, який не дасть усадки, який не буде перегріватися влітку та круглий рік виливає неповторний аромат справжнього дерева.

Якісні архітектурні рішення доречні і в таких малих жанрах, як альтанки, зони для барбекю, лазні - на виставці вони представлені удосталь та красномовно свідчать про те, що наспіх збиті «времянки» з поняттям комфортного відпочинку не співвідносяться ніяк. Своє проведення часу за містом як мінімум потрібно цінувати, і хіба турбота про естетичні привабливості ділянки та розташованих на ній будівель - не кращий спосіб зробити це?


Серед представлених на виставці об'єктів є дуже відомі, які обійшли практично всі професійні архітектурні видання країни (наприклад, «Яхт-клуб» Тота Кузембаєва і його ж «Дім-скат», будинок в Тарусі Олександра Бродського та «Пологовий будинок» Юрія Аввакумова), але їх, потрібно визнати, одиниці.

Переважна більшість споруд - приватні заміські будинки, заховані за високими парканами своїх власників і ніколи раніше не демонструвалися широкій публіці. І в цьому сенсі виставка в Музеї архітектури просто рясніє відкриттями, показуючи, наскільки різні, підкреслено модерністські та позбавлені будь-якої «розлогої журавлини» об'єкти, які можна й потрібно створювати з дерева.

«Сучасна руська дерев'яна архітектура дійсно, як правило, знаходиться за МКАД і тому насилу піддається популяризації, - вважають організатори. - Це залишається проблемою для дослідника, але одночасно стає й запорукою сенсації. Адже саме там, за містом, де немає жорстких обмежень та кісних чиновників, народжується все найбільш самобутньо-авангардне, що взагалі у нас є».

Експозиція розміщена в так званому флігелі-руїні: кілька років тому він сильно постраждав від пожежі, але в очікуванні грошей на реставрацію продовжує служити виставковим залом. Низькі зводи, оголені старовинні перекриття та товсті цегляні стіни чудово відтіняють тепло та м'якість, властиві дереву.

Відчути всю фактурність цього матеріалу дозволяють не тільки фотографії об'єктів, що виставляються, а й кілька сотень зразків клеєного брусу, які використані для розміщення цих самих фотографій й самі стають цікавими експонатами.

А для того, щоб частокіл прямокутних «колод» не втомлював очей відвідувачів, автори концепції художнього оформлення виставки - дизайнери та архітектори Владислав Савінкін та Володимир Кузьмін - нахилили їх у різні сторони.Так в лісі ростуть дерева: одні прямо, інші подавшись трохи вправо, треті вліво або навіть вниз.

Під кам'яними зводами флігелю Музею архітектури до 1 листопада теж буде рости ліс, а на гілках його «дерев» - красуватися плоди щасливого союзу дерева та архітектури.