що вибрати?
як будувати?
фото-галереї
статті
проекти
база компаній
замовити
відеоВи збираєтеся будувати дерев'яний заміський будинок, площа якого перевищує 300 кв. м.? Тоді в ньому, звичайно, знайдеться місце під басейн. На нашому сайті Ви можете знайти багато проектів, в плануванні яких передбачений басейн. Однак варто пам'ятати про те, що басейн – це не тільки комфорт і розкіш, але і складна гідротехнічна споруда.
Споживання водо- і електропостачання
Басейн – «ненажерливий» споживач і мережі обслуговування будинку будуть схильні до додаткових навантажень. В даному випадку це системи водопостачання та електропостачання будинку та, звичайно, каналізація. Не потрібно забувати, що для заповнення басейну необхідна вода високої якості, з свердловини. Якщо басейн планується невеликого розміру, то обігрів води в ньому буде здійснюватися за допомогою трубчастого електронагрівача (ТЕНа). Для цього буде необхідна додаткова електрична потужність – від 3 до 18 кВт. Якщо басейн великий, то для підігріву води використовуються теплообмінники потужністю від 13 кВт з теплоносієм, який підводять від системи опалення будинку. Каналізація – теж важливе питання. Справа в тому, що при екстреному спуску обсягів води, можна запросто вивести з ладу будь-який септик. Тому, аварійний злив води повинен проводитися в систему збору дощових і талих вод, яка теж повинна бути на це розрахована.
Проект басейну
Інженерний проект басейну необхідний, так як він вирішує питання водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції, електропостачання. Другий крок – це підбір обладнання для всіх інженерних систем, з урахуванням фінансових, енергетичних та експлуатаційних ресурсів.
Важливу роль має вибір підрядника. Як і в дерев'яному житловому будівництві, не варто гнатися за низькою ціною, тому що проблеми, викликані порушенням технологій, і витрати на їх виправлення, перекреслять всі заощаджені спочатку кошти. Отже, вам необхідний проект басейну, який є додатком до договору, кошторис від підрядника і графік виконання робіт, для контролю над ходом будівництва на будь-якому етапі.
Чаша басейну
Будівництво чаші басейну – це один з найважливіших етапів, так як чаша є несучим елементом. Тут є кілька варіантів виготовлення: можна зварити чашу з листового поліпропілену, зібрати з панелей або скласти з цегли. Але найчастіше її відливають з бетону і зміцнюють будівельною арматурою. Чашу влаштовують на монолітній залізобетонній плиті, днище і стінки можуть відливатися як одне ціле або тільки стінки чаші, а днищем служить плита основи (в тому випадку, якщо чаша з плівковим гідроізолюючим вкладишем). Нерідко під дно чаші заливають керамзитобетон (для теплозбереження), ставлять чаші на ригелі, щоб зменшити втрату тепла за рахунок повітряного проміжку і дозволити виявити течу. Для якісної гідроізоляції використовують склади на латексній, поліуретановій, епоксидній, метакриловій та інших основах. Для обробки бетонних чаш використовують смальту або керамічну плитку.
Вода
З особливою увагою слід вибирати обладнання для очищення води. Кожні 8 годин безперервного користування басейном 10% води необхідно замінювати свіжою. Повністю зливати воду і замінювати новою необхідно не рідше ніж через 1-2 роки (на практиці це роблять через кожні 8-9 місяців). Вода в басейні постійно піддається очищенню, здійснюючи кругообіг через обладнання для фільтрації, знезараження та підігріву. За видами водовідбору басейни діляться на скіммерні та переливні. У скіммерних рівень води на 10-15 см нижче борту чаші – по центру водозабірної камери (скімера), вбудованої в верхню частину стінки. З камери і донного зливу вода потрапляє в насос і далі в фільтр. Потім, після дезінфекції та підігріву, повертається через форсунки в чашу. У переливних басейнах вода знаходиться на одному рівні з верхньою кромкою чаші. Вода нагнітається через донні форсунки, надлишок же зливається через борт. Потім вода стікає в переливні лотки і в приймальний бак. При такій схемі вода очищається краще, але подібна чаша на 15-20% дорожче.
Якість фільтрації безпосередньо залежить від матеріалу, що фільтрує. Це може бути кварцовий пісок або навісні фільтри зі змінними картриджами. Але, на жаль, фільтри не затримують мікрофлору і бактерії, так що єдиний спосіб боротьби – це дезінфекція хлором, бромом або перекисом водню.
Вентиляція
Система вентиляції басейну повинна забезпечувати подачу санітарної норми свіжого повітря, рівномірний розподіл повітря припливного повітря по приміщенню, а також видалення певної кількості вологи, що випаровується з поверхні води. При правильному проектуванні, установка повинна подавати не менше 80 м3/год свіжого повітря на одну людину. У басейні вкрай небажані протяги: швидкість руху повітряних мас не повинна перевищувати 0,15-0,2 м/с. Можна мінімізувати капіталовкладення, якщо зробити систему вентиляції на базі припливної установки та витяжного вентилятора. Припливна мережа зазвичай складається з повітровода-колектора з оцинкованого сталевого листа і гнучких підвідних повітропроводів, що відходять від нього. Для видалення відпрацьованого повітря з приміщення використовується один або кілька настінних осьових вентиляторів з гравітаційними жалюзі. Для забезпечення запобігання поширенню вологого повітря по приміщеннях дерев'яного будинку, продуктивність вентиляторів повинна бути вище продуктивності припливної установки.
Звичайно, більш потужною є система вентиляції на базі припливно-витяжної установки. При цьому типі установки потоки свіжого і витяжного повітря рухаються всередині її корпусу по двох каналах, які проходять через утилізатор тепла, який дозволяє підігрівати або охолоджувати (в залежності від сезону) припливне повітря за рахунок тепла або холоду витяжного повітря, що викидається в навколишнє середовище. Так що в даному випадку ви отримуєте економію енергії на 60-85% в порівнянні зі звичайною припливною установкою.
Для відводу відпрацьованого повітря з басейну проектується мережа витяжних повітропроводів, що стикується з припливно-витяжною установкою, один з вентиляторів якої змушує відпрацьоване повітря покинути будівлю.
Якщо в басейні використовується система сушіння повітря, то навантаження на вентиляційну систему різко знижується, а також в рази знижується енергоспоживання. Система сушіння повітря будується на базі канального осушувача повітря: повітряний потік всередині його корпусу спершу охолоджується з виділенням надлишкової вологи, яка видаляється в каналізацію, потім нагрівається, в результаті чого його відносна вологість знижується. Цей процес триває до тих пір, поки відносна вологість в повітрі приміщення басейну не досягне оптимального значення. Також істотно знизити випаровування можна, якщо накривати поверхню води плівкою, коли басейн не використовується. Плівка автоматично або механічно змотується в рулон перед початком експлуатації.
Споживання водо- і електропостачання
Басейн – «ненажерливий» споживач і мережі обслуговування будинку будуть схильні до додаткових навантажень. В даному випадку це системи водопостачання та електропостачання будинку та, звичайно, каналізація. Не потрібно забувати, що для заповнення басейну необхідна вода високої якості, з свердловини. Якщо басейн планується невеликого розміру, то обігрів води в ньому буде здійснюватися за допомогою трубчастого електронагрівача (ТЕНа). Для цього буде необхідна додаткова електрична потужність – від 3 до 18 кВт. Якщо басейн великий, то для підігріву води використовуються теплообмінники потужністю від 13 кВт з теплоносієм, який підводять від системи опалення будинку. Каналізація – теж важливе питання. Справа в тому, що при екстреному спуску обсягів води, можна запросто вивести з ладу будь-який септик. Тому, аварійний злив води повинен проводитися в систему збору дощових і талих вод, яка теж повинна бути на це розрахована. Проект басейну
Інженерний проект басейну необхідний, так як він вирішує питання водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції, електропостачання. Другий крок – це підбір обладнання для всіх інженерних систем, з урахуванням фінансових, енергетичних та експлуатаційних ресурсів.
Чаша басейну
Будівництво чаші басейну – це один з найважливіших етапів, так як чаша є несучим елементом. Тут є кілька варіантів виготовлення: можна зварити чашу з листового поліпропілену, зібрати з панелей або скласти з цегли. Але найчастіше її відливають з бетону і зміцнюють будівельною арматурою. Чашу влаштовують на монолітній залізобетонній плиті, днище і стінки можуть відливатися як одне ціле або тільки стінки чаші, а днищем служить плита основи (в тому випадку, якщо чаша з плівковим гідроізолюючим вкладишем). Нерідко під дно чаші заливають керамзитобетон (для теплозбереження), ставлять чаші на ригелі, щоб зменшити втрату тепла за рахунок повітряного проміжку і дозволити виявити течу. Для якісної гідроізоляції використовують склади на латексній, поліуретановій, епоксидній, метакриловій та інших основах. Для обробки бетонних чаш використовують смальту або керамічну плитку.
Вода
З особливою увагою слід вибирати обладнання для очищення води. Кожні 8 годин безперервного користування басейном 10% води необхідно замінювати свіжою. Повністю зливати воду і замінювати новою необхідно не рідше ніж через 1-2 роки (на практиці це роблять через кожні 8-9 місяців). Вода в басейні постійно піддається очищенню, здійснюючи кругообіг через обладнання для фільтрації, знезараження та підігріву. За видами водовідбору басейни діляться на скіммерні та переливні. У скіммерних рівень води на 10-15 см нижче борту чаші – по центру водозабірної камери (скімера), вбудованої в верхню частину стінки. З камери і донного зливу вода потрапляє в насос і далі в фільтр. Потім, після дезінфекції та підігріву, повертається через форсунки в чашу. У переливних басейнах вода знаходиться на одному рівні з верхньою кромкою чаші. Вода нагнітається через донні форсунки, надлишок же зливається через борт. Потім вода стікає в переливні лотки і в приймальний бак. При такій схемі вода очищається краще, але подібна чаша на 15-20% дорожче.
Якість фільтрації безпосередньо залежить від матеріалу, що фільтрує. Це може бути кварцовий пісок або навісні фільтри зі змінними картриджами. Але, на жаль, фільтри не затримують мікрофлору і бактерії, так що єдиний спосіб боротьби – це дезінфекція хлором, бромом або перекисом водню.
Вентиляція
Система вентиляції басейну повинна забезпечувати подачу санітарної норми свіжого повітря, рівномірний розподіл повітря припливного повітря по приміщенню, а також видалення певної кількості вологи, що випаровується з поверхні води. При правильному проектуванні, установка повинна подавати не менше 80 м3/год свіжого повітря на одну людину. У басейні вкрай небажані протяги: швидкість руху повітряних мас не повинна перевищувати 0,15-0,2 м/с. Можна мінімізувати капіталовкладення, якщо зробити систему вентиляції на базі припливної установки та витяжного вентилятора. Припливна мережа зазвичай складається з повітровода-колектора з оцинкованого сталевого листа і гнучких підвідних повітропроводів, що відходять від нього. Для видалення відпрацьованого повітря з приміщення використовується один або кілька настінних осьових вентиляторів з гравітаційними жалюзі. Для забезпечення запобігання поширенню вологого повітря по приміщеннях дерев'яного будинку, продуктивність вентиляторів повинна бути вище продуктивності припливної установки.
Для відводу відпрацьованого повітря з басейну проектується мережа витяжних повітропроводів, що стикується з припливно-витяжною установкою, один з вентиляторів якої змушує відпрацьоване повітря покинути будівлю.
Якщо в басейні використовується система сушіння повітря, то навантаження на вентиляційну систему різко знижується, а також в рази знижується енергоспоживання. Система сушіння повітря будується на базі канального осушувача повітря: повітряний потік всередині його корпусу спершу охолоджується з виділенням надлишкової вологи, яка видаляється в каналізацію, потім нагрівається, в результаті чого його відносна вологість знижується. Цей процес триває до тих пір, поки відносна вологість в повітрі приміщення басейну не досягне оптимального значення. Також істотно знизити випаровування можна, якщо накривати поверхню води плівкою, коли басейн не використовується. Плівка автоматично або механічно змотується в рулон перед початком експлуатації.
